в, не мають юридичної і організаційної самостійності при вирішенні питань саморозвитку. При розмежуванні цих функцій було визнано доцільним передати до компетенції місцевих органів управління вирішення питань планування соціально-економічного розвитку відповідних регіонів і вибору механізмів стимулювання виконання планових показників. При цьому плани носять комплексний характер, включаючи розділи по соціальній сфері і природоохоронним заходам. p align="justify"> Проблемам територіальної організації народного господарства і її оптимальному поєднанню з галузевою економікою присвячені багато урядові рішення Швеції, Англії, Німеччини, Південної Кореї, Японії та ряду інших країн з розвиненою ринковою системою. У цих рішеннях довготривалого характеру основна ідея зводяться до того, щоб при відомій свободі місцевих органів влади у здійсненні "своєї" соціально-економічної політики цементуючою базою завжди залишалися інтереси досягнення загальнодержавних і макроекономічних цілей. p align="justify"> Узагальнюючи наявний досвід планування в різних країнах, американський фахівець з маркетингу Мелвілл Бранч виділяє ряд його основних вигод з позиції вдосконалення маркетингової служби. Зокрема, планування:  
 1. заохочує керівників постійно мислити перспективно; 
  2. веде до більш чіткої координації зусиль, що вживаються державою і господарюючими суб'єктами; 
  3. веде до встановлення показників діяльності для наступного контролю їх виконання; 
				
				
				
				
			  4. змушує чітко визначити завдання і політичні установки; 
  5. робить більш підготовленим до раптових змін; 
 . наочно демонструє взаємозв'язок обов'язків усіх посадових осіб. p align="justify"> З перерахованих вище вигод планування (не тільки на рівні первинних ланок народного господарства) найбільш актуальними для нас були б перший, другий і шостий пункт, оскільки сьогодні основним недоліком наших планових розробок є відсутність орієнтації на використання саме цих вигод планової роботи. br/> 
  1.3 Оподаткування - метод державного регулювання  
   економіки  
   Досвід розглянутих країн свідчить також про те, що в арсеналі потужних важелів державного регулювання економіки гідне місце займає механізм використання фінансово-бюджетних ресурсів та справляння податків. Суть практики ефективного використання цього механізму досить добре вивчені і достатньо освітлені. На їх основі можна було б зробити ряд основних висновків. p align="justify"> По-перше, через фінансування за рахунок бюджетних коштів (субсидії, дотації, субвенції, планування бюджетних витрат) здійснюється політика вирішення проблем народногосподарських пріоритетів і прискореного розвитку наукомістких галузей. Так, в Італії, Норвегії, Данії, Швеції, Бельгії та в ряді інших країн частка національного доходу розподіляється ...