ватної торгівлі, розорення (розкуркулення) заможних селянських господарства.  
 У грудні 1927 року були затверджені директиви першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства на 1928/29-1932/33 господарські роки.  За цим планом сталінський скачок в індустріалізацію здійснювався за рахунок вилучення коштів із сільського господарства, передбачалася часткова колективізація на суто добровільній основі.  p> Прямим наслідком цієї В«добровільноїВ» колективізація, а також насильницького вилучення хліба у селян став голод 1932-1933 років.  Ще і зараз не встановлена ​​точна цифра втрат в результаті голоду.  Дослідники називають дані від 3,5 до 8-9 млн. чоловік.  Ця трагедія остаточно зламала опір селян колгоспному ладу. 
  Друга Світова війна принесла нові проблеми.  У занепаді знаходилося все народне господарство, включаючи і АПК.  Тому в повоєнні роки зусилля трудівників села Донбасу були спрямовані на відновлення сільського господарства та подальше нарощування темної сільгоспвиробництва.  Особливо успішним були п'ятдесяті роки.  У 1961 році державні заготівлі і закупівлі зерна порівняно з 1950 роком збільшилися на 87%, м'яса в 2,6 рази, молока - в 3,7 рази [6, c.164]. 
  Найважливіші ділянки сільськогосподарського виробництва поповнювали досвідченими кадрами.  Велику допомогу селу надавали промислові підприємства.  За участю шефів механізувати тваринницькі приміщення, ремонтувалася техніка, електрифікованих струму. 
				
				
				
				
			  До кінця 8-ий п'ятирічки на поля Донецькій і Ворошиловградської областей працювало понад 25 тис. тракторів, близько 6 тис. зернових комбайнів, багато вантажних автомобілів [6, c.  165]. p> У 1958 році вступив в експлуатацію канал Сіверський Донець - Донбас.  Поливні учасники розширювалися і за рахунок вод місцевого стоку, використання вод Курахівського і Карлівського водосховищ. 
  Поступове нарощування темпів сільськогосподарського виробництва і зміцнення на цій основі економіки колгоспів і радгоспів благотворно позначалося на рівні життя сільських трудівників.  Підвищилася їх зарплата, покращилися культурно-побутові умови. 
  За три роки в цілому було прокладено 800 км.  шосе.  Всі витрати на будівництво доріг окупилися в перші півтора-два роки.  Якщо у 8-мій п'ятирічці на 100 га угідь в районі виробляли валової продукції на 41 тис. рублів, то в десятій - вже в 1,5 рази більше [6, c.169]. 
  Широко і різноманітне вплив на розвиток сільського господарства науково-технічного прогресу.  Творчо використовуючи його досягнення, працівники сільського господарства Донбасу підвищували культуру землеробства і тваринництва.  Велика увага стали приділяти наукової організації праці. 
  У сільгоспвиробництво стали впроваджувати повний і неповний господарський розрахунок.  Але не у всіх радгоспах і колгоспах по-діловому підійшли тоді до впровадження господарського розрахунку.  p> Повільне розвиток сільського господарства Донбасу в першій половині 60-х років вимагало прийн...