системі суспільства, такі як ціннісно-нормативний вакуум, відсутність норм; або низька ступінь впливу соціальних норм на індивідів, неефективність їх впливу в якості засобів соціальної регуляції поведінки; або нестійкість, розпливчастість і суперечливість нормативних приписів; протиріччя між нормами, визначальними мети діяльності, і нормами, що регулюють засоби досягнення цих цілей. Один з дослідників Е. Дюркгейм, які вивчають проблеми соціальних відхилень у сучасному російському суспільстві, розглядає аномію як одне з визначальних соціальних явищі в області девіації. Дійсно, одним з точних барометрів соціальної, економічної, політичної, духовно-моральної ситуації в країні є негативним пpoявленіем поведінки, особливо, найбільш гострих його ситуаціях, до яких відносяться тяжкі насильницькі злочини, самогубства, наркотизм і т.д.
В умовах аномії найбільш високі темпи зростання смертності серед населення відзначаються від "девіантних" причин: вбивства, нещасні випадки, самоотруєння, травми, гострі отруєння алкоголем. При цьому темпи зростання смертності oт самогубств також дещо вищий. При оцінці рівня і динаміки смертей від вбивств, самогубств, нещасних випадків, отруєнь слід враховувати зростання латентності за останні роки у зв'язку з різким збільшенням в офіційній статистикою числі "зниклих без вісті". Так, наприклад, в Санкт-Петербурзі в 1993 році налічувалося 2270 осіб, а лише за перше півріччя 1994 пропало безвісти ще понад 1500 осіб. При цьому необхідно відзначити, що вивчення стану і динаміки різних форм девіантної поведінки виражено із значними труднощами.
3. Психологія кризи
настане в серпні 1998 р. фінансовому кризі передував морально-правову кризу. "Протягом останніх років Росія старанно робила вигляд, що жила. Вона імітувала входження в цивілізоване співтовариство. Взявши за основу валові показники виробництва, порівнянні з розвиненими країнами Заходу, лідери перебудови зв'язали надії на швидке підвищення рівня добробуту людей з переходом на західну модель розвитку з її цінностями та пріоритетами: ліберальної ринкової економікою, індивідуалізмом, приватною власністю і високими стандартами споживання. Для цього їм довелося відмовитися від державного планування економіки, суворого регламентування всієї життєдіяльності суспільства, проголосити політику "відкритих дверей", відмовитися від ідеології колективного виживання, що фактично стало відмовою від фундаментальних основ багатовікового буття Росії.
Політика "відкритих дверей" без необхідної законодавчої бази, що регламентує діяльність іноземних компаній на території Росії і захищає вітчизняних виробників, зробила неконкурентоспроможною продукцію навіть на внутрішньому ринку. За історичними мірками практично моментально виявилися зруйнованими промисловість і сільське господарство. Країна фактично існує за рахунок стратегічних запасів, створених СРСР, і розпродажу за демпінговими цінами природних ресурсів, сприяючи тим с...