о інших правових актах як істотні. Так, у відповідності зі з п. 1 ст. 339 в договорі про заставу повинні бути зазначені предмет застави та його оцінка, істота розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. У ньому має бути зазначено в якої зі сторін перебуває закладене майно. p align="justify"> визнаються ті умови, які необхідні для договорів даного виду, тобто ті умови, які виражають його природу і без яких він не може існувати як даний вид договору. Наприклад, договір страхування неможливий без визначення страхового випадку. p align="justify"> вважаються всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Це означає, що за бажанням однієї із сторін у договорі істотним стає і така умова, яка не визнана таким законом або іншим правовим актом, і яке не виражає природу цього договору. p align="justify"> Наприклад, вимога про упаковки речі, не віднесена до істотних умов договору і не виражає природу договору. Однак для покупця, що здобуває річ для подарунка, упаковка може бути істотною умовою. Тому, якщо він зажадає узгодити умову про упакування товару воно стає істотним. p align="justify"> На відміну від істотних, звичайні умови не потребують погодження сторін. Звичайні умови передбачені у відповідних нормативних актах і автоматично вступають в дію в момент укладання договору. Це не означає, що звичайні умови діють всупереч волі сторін у договорі. Передбачається, що якщо сторони досягли угоди укласти грошовий договір, то тим самим вони погодилися і з тими умовами, які містяться в законодавстві про цей договір. Наприклад, при укладенні договору майнового найму автоматично вступає в дію умова, передбачена ст. 211 ЦК, відповідно з якими ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна несе його власник, тобто наймодавець.
До числа звичайних умов відплатних договорів варто в цей час відносити ціну в договорі. Відповідно до ст. 424 ЦК, якщо в договорі не визначена ціна, за якою оплачується виконання договору, то в передбачених законом випадках застосовуються ціни, регульовані уповноваженими на те державними органами, або за ціною, яка стягується за аналогічні товари, роботи або послуги. p align="justify"> До числа звичайних умов слід відносити і зразкові умови, розроблені для договорів відповідного виду та опубліковані у пресі, якщо в договорі є відсилання до цих зразковим умов. Якщо такий відсилання в договорі немає, такі зразкові умови застосовуються до відносин сторін як звичаїв ділового обороту (ст. 5 та п. 5 ст. 421 ЦК). p align="justify"> До числа звичайних умов відносяться і ті звичаї ділового обороту, застосовні до відносин сторін, що вступають в дію, якщо умова договору не визначено сторонами або диспозитивної нормою (п. 5 ст. 421 ЦК). p>
Так, містяться в імперативній або диспозитивної нормі умови вступають в дію автоматично при укладанні договору без попереднього їх узгодження. Тому їх відносять до звичайних умов догово...