пояснюється його центральним положенням в так званому Світовому Острові (World Island), який об'єднує Європу, Азію і Африку. Завдяки своєму географічному положенню, Світовий Острів неминуче мав стати головним місцем розміщення людства на планеті. Тому держава, що прагне домінувати у світовому масштабі, має отримати контроль над Світовим Островом. Найвигіднішими становищем у боротьбі за цей контроль є центральне, оскільки країна, що знаходиться в центрі може наносити і отримувати удари по всіх напрямах, але завдяки географічним особливостям хартленда, він фактично є неприступною фортецею. Ці висновки приймають закінчений вигляд в трьох взаємопов'язаних максимах Макіндера: В«Хто править Східною Європою, панує над хартлендом; хто править хартлендом, панує над Світовим Островом; хто править Світовим Островом, панує над світомВ». p align="justify"> Феномен хартленда для Макіндера формується з трьох компонентів: самої великої рівнини земної кулі, найдовших судноплавних річок, гирла яких губляться в льодах Північного океану або у внутрішніх морях (Каспійському, Аральському ...) і величезною степової зони, що забезпечує абсолютну мобільність кочовим народам.
Макиндер звертає увагу на разючий контраст між величезними розмірами Росії і порівняно невеликими територіями європейських держав. Він підкреслює, що зовсім не випадковим є збіг європейської частини Росії з Східно-Європейської рівниною. Дана закономірність дотримувалася й раніше при наявності зовсім інших тенденцій в політичному об'єднанні. Тим не менш, в географічному плані Східно-Європейська рівнина не є однорідною. Вона розділена на північну і південну частини, що знайшло своє вираження і в державних утвореннях. Така закономірність пояснюється різною кількістю опадів, завдяки яким південна частина являє собою безкрайній степ, у той час як північ покритий лісами. Росія і Польща виникли на лісових прогалинах. Цікаво відзначити, що однією з держав хартленда для Макіндера була Німеччина. Незважаючи на те, що до початку 20-го століття ліси Німеччини були майже повсюдно вирубані, за часів Римської імперії місцевість на схід Рейну і на північ від Альп була покрита практично незайманою рослинністю. Римляни називали цей ліс Херцініанскім, і людям, звикли жити на відкритих просторах, він вселяв підсвідоме почуття жаху. Так, Тацит у 98 році н. е.. у своїй праці В«GermaniaВ» дає йому визначення В«informisВ» - безформний, жахливий, зловісний. Римляни не пробували захопити ці землі з часів імператора Августа, і тут встановилася природна північно-східна межа цивілізованого світу і варварів. p align="justify"> Дуже примітним є і розташування річок Євро-Азії, так як на більшій частині півночі і центру вони могли сприяти підтримці зв'язків із зовнішнім світом. Волга, Амудар'я і Сирдар'я течуть у солоні озера, а Об, Єнісей і Лена - у Північно-Льодовитий океан. p align="justify"> Кількість опадів, що випадають на ту чи іншу територію, залежить від її...