tify"> Після першої російської революції спеціальний указ від 24 листопада 1905 декларував усунення адміністративного втручання у справи преси, відновлювався порядок судової відповідальності за порушення у пресі. Разом з тим, головне управління у справах друку при МВС і поліції мало право конфіскувати номери, призупиняти неугодні видання, закривати друкарні. p align="justify"> війни 1914 р. внесла суттєві корективи в положення друку. З самого початку військових дій урядом була введена військова цензура, яка поширювалася на всі фронтові і прифронтові губернії. Діяльність військових кореспондентів була строго регламентована. p align="justify"> Загалом, законодавство про ЗМІ Російської імперії мало переважно заборонний характер. Іншого за відсутності політичних свобод в країні і бути не могло. p align="justify"> Більшовицькі видання свого часу постраждали від цензури. Коли самі більшовики прийшли до влади, вони протягом декількох місяців фактично в тому ж ключі вирішили долю преси. Одним з перших декретів Ради Народних Комісарів був Декрет про друк від 27 жовтня 1917 Декрет встановлював порядок закриття тих органів преси, які закликають до відкритого спротиву або непокори Робітникові і Селянському уряду, сіють смуту, закликають до діянь явно злочинного (кримінально караного) характеру . З цим формулюванням були закриті всі контрреволюційні газети, а їх друкарні були реквізовані і передані більшовицьким виданням. p align="justify"> листопада 1917 був підписаний другий важливий документ у галузі ЗМІ - В«Декрет про введення державної монополії на оголошенняВ». Це означало, що всі видання недержавного типу позбавлялися доходів і, відповідно, можливості існування. p align="justify"> лютого 1918 був затверджений В«Декрет про революційний трибуналі друкуВ», за яким В«злочини і проступки проти народу, що здійснюються шляхом використання друкуВ», надходили у відання Революційного трибуналу друку. 3 квітня 1918 було прийнято В«Постанова Президії ВЦВК про обов'язок газет друкувати всі декрети і розпорядження ВЦВК і РНК, а також розпорядження і накази місцевих РадВ». p align="justify"> Після прийняття Конституції РРФСР 1918 р. у вітчизняній правовій системі склалася традиція розглядати діяльність друку виключно з класових позицій. ЗМІ повинні були виконувати роль колективного агітатора і організатора. У цих умовах законодавче оформлення відносин преси з державою і суспільством не було в інтересах правлячої партії. p align="justify"> Конституція СРСР 1977 р. гарантувала свободу друку, але юридичний зміст поняття В«свобода пресиВ» не визначала. На практиці законодавчі норми, які мали гарантувати свободу друку, використовувалися з метою боротьби з інакомисленням, зокрема, з дисидентами. Перша спроба законодавчого визначення поняття В«свобода друкуВ» була зроблена в першій статті Закону СРСР В«Про пресу та інші засоби масової інформаціїВ» від 12 червня 1990 року. У ньому було зафіксовано, що В«Друк і інші ЗМІ вільніВ». p align="justify"> Свобода ...
