lign="justify"> 0 = 0;
Для точки 2 маємо h 1 = 3м,
Для побудови епюри інтенсивності активного тиску грунту на ділянці 2 - 3 продовжуємо цю грань до перетину з денною поверхнею грунту. Ця точка перетину буде нульовою точкою епюри інтенсивності на ділянці 2 - 3 і початком відліку величини h для цієї ділянки. Перевищення її над рівнем 1 складе:
В
Тоді інтенсивність активного тиску для точки 2 напірної грані 2 - 3 буде дорівнює:
В
Відповідно для точки 3 отримаємо:
В
рівнодіюча активного тиску грунту на кожній з ділянок визначимо як площі епюр інтенсивності. При цьому довжина стіни в плані приймається рівною 1м, тобто розглядається плоска задача.
Для ділянки 1-2 матимемо:
В
Точка прикладання сили Е 1 до напірної грані 1 - 2 буде перебувати на рівні центра тяжіння епюри інтенсивності активного тиску на ділянці 1 - 2, тобто на висоті від точки 2.
Напрямок дії сили Е 1 зважаючи на наявність тертя між грунтом і поверхнею стінки, що визначається кутом зовнішнього тертя ? , відхиляється вгору від нормалі до напірної грані на кут ? . При цьому горизонтальна Е х 1 , і вертикальна E 1 y складові сили Е 1 будуть рівні:
В В
Для ділянки 2-3 матимемо:
В В В
Точка прикладання сили Е 2 до напірної грані 2 - 3 знаходиться на рівні центра тяжіння трапецеїдальної епюри інтенсивності на цій ділянці , тобто на висоті від низу стінки, рівною:
В
2. Власна вага бетонної кладки стіни.
Для визначення власної ваги поперечного перерізу стіни розіб'ємо на найпростіші фігури і визначимо вага окремих блоків (см.ріс.2):
В В В
.
Питома (об'ємний) вага бетонної кладки прийнятий ? кл = 25кН/м 3 .
Точки програми ваг G