гічних процесів. Наприклад, жароміцні сплави металів втрачають свої властивості, якщо кількість "заборонених" домішок у них перевищить 10 -5 %. Разом з тим, визначення малих концентрацій домішок практично неможливо хімічними методами. Тому для вирішення завдань такого роду застосовуються фізичні і фізико-хімічні методи аналізу, що володіють найнижчим межею виявлення домішок. p> У ході протікання хіміко-технологічних процесів виробництва продукції змінюються хімічний склад переробляються речовин і їх властивості. Контроль цих параметрів дозволяє безпосередньо судити про режим процесу, складі одержуваних продуктів, а швидкість отримання даних своєчасно вносити відповідні коригування. Тому на хімічних підприємствах застосовуються методи автоматизованого контролю, які реалізуються із застосуванням приладів званих аналізаторами.
Поряд з чорної і кольорової металургією, хімічною промисловістю та іншими традиційними галузями велике значення стали мати галузі з освоєння атомної енергії в мирних цілях, пов'язані з ракетобудуванням, освоєнням космосу, розвитком напівпровідникової промисловості, електроніки, комп'ютерів, чистих і надчистих речовин.
Розвиток перерахованих галузей поставило перед фахівцями завдання знизити межу виявлення домішок у вироблених речовинах до 10 -5 - 10 -10 %. Це стало можливим тільки за умови застосування фізичних та фізико-хімічних методів аналізу.
Вражають приклади, що показують зв'язок властивостей з забрудненням домішками напівпровідникових матеріалів, з яких виготовляються радіоелектронні елементи із забрудненням вихідних матеріалів, використовуваних для їх виготовлення В«шкідливимиВ» домішками. Германій, застосовуваний у електронної промисловості, втрачає свої напівпровідникові властивості, якщо забруднений фосфором або миш'яком в межах 10 -10 %. Цирконій, що є конструкційним матеріалом для ядерної промисловості, при наявності в нім домішки гафнію в межах 10 -5 %, неприпустимий до застосування.
Подібні приклади можна наводити і з лікарськими препаратами, продукцією парфумерної, харчової та текстильної промисловості. Наявність шкідливих домішок у них може негативно вплинути на стан здоров'я людей. Тому без застосування фізичних та фізико-хімічних методів аналізу складно контролювати випуск продукції, перевірити якість надійшла у продаж продукції, а значить і вирішувати виникаючі спірні питання між покупцем і продавцем. p> Особливе значення набули фізико-хімічні методи аналізу для вирішення завдань екологічної спрямованості, а також в медичній та судово-експертній практиці, так як тільки з їх допомогою можна швидко отримати достовірні результати. p> Не можна обійти стороною застосування фізичних та фізико-хімічних методів аналізу у військовій справі і громадянської обороні. Методи, реалізовані в засобах радіаційного, хімічного і біологічної розвідки дозволяють оперативно проводити перевірку зараженості атмосфери, техніки, майна, продуктів харчування та ідентифікувати токсичні речовини. Військові газоаналізатори дозволяють визначати в атмосфері токсичні речовини в концентраціях до 10 -5 %. Індикатори для визначення сильнодіючих отруйних речовин (СДОР, табл. 1) і токсичних домішок у випарах ракетного палива реагують на концентраціі10 -5 -10 -7 %, що багаторазово перевищує гранично-допустимі норми.
Таблиця 1
Гранично допустимі норми концентрацій
сильнодіючих отруйних речовин в атмосфері
№ п/п
Найменування СДОР
Величина порогової токсодоза, г/см3
1
Аміак
454
2
Гідразин
14
3
Окис вуглецю
1620
4
Окис етилену
3600
5
Двоокис сірки
194
6
Сірководень
2592
7
Фосген
13
8
Ціаністий водень
36
9
Хлор
36
Примітка. У таблиці наведені значення порогових токсодоз для дорослих людей, для дітей - у 4-10 разів менше.
Важливим завданням фізичних та фі...