вши після цього два з половиною - три століття, став швидко сходити на В«ніВ». Існувало два види театру в стародавній Індії - літературний (придворний) і народний, репертуар якого був заснований на переказах індійської міфології та епосу, добре знайомих аудиторії. p align="justify"> Найскладнішим і неясним є питання про походження театру. Індійська традиція пов'язує початок театру з ім'ям легендарного Бхарати, безпосередньо натхненного богом Брахмою: на прохання богів Брахма вирішив створити п'яту Веду, доступну для всіх станів; з'єднавши Слово, Лад, Дійство і Почуття, узяті, відповідно, з Рігведи, Самаведи, Яджурведи і Атхарваведи , Брахма створив і записав через посередництво Бхарати цю В«Веду танцю і драмиВ» в В«НатьяшастраВ».
Висувалися припущення, що: а) драматичне мистецтво було запозичене у греків, б) існує зв'язок театру з більш давніми дійствами, розвиненими в самій Індії (проте відомостей про подібні дійствах майже не збереглося).
Жодна із запропонованих досі теорій не володіє достатнім ступенем доказовості. В даний час найбільш ймовірним є походження театру з двох видовищних форм - культової містерії і імпровізованого смехового уявлення, що виник також на грунті культових свят. Перш за все, зі свята, пов'язаного з ритуалом родючості, на честь бога Індри. p align="justify"> Справляли свято в сезон дощів. Центральною подією було воздвиження на площі привезеного з лісу й ошатно прикрашеного дерева, яке символізувало прапор Індри і ототожнювалося з самим богом. Після 5 - 6 днів дерево урочисто опускалося і втопилося в річці, щоб передати землі і воді укладену в ньому рослинну силу. Перемозі животворящих сил в природі повинна була сприяти і вся ігрова сторона свята. Сюди входили містеріальні дійства, а також розважальні вистави. У ряді описів свята Індри говориться, що в цей час відбувалися змагання борців, виступи музикантів, фокусників, канатохідця, народних потішника (нат). Нати виступали одночасно як танцюристи, музиканти, жонглери, а також як актори, звеселяли публіку невеликими фарсовими сценками. p align="justify"> Стародавня містерія представляла собою танцювально-пантомімічне дійство. Використовувався священний текст Вед. На початковому етапі містерії розігрувалися професійними виконавцями ритуальних танців. p align="justify"> Пізніше танцюрист повинен був поступитися місцем акторові. У містерію стали проникати нати, що мали велику перевагу за манерою виконання перед колишніми виконавцями. Вони сприйняли традицію виконання містеріального уявлення, і ця традиція присутня в мистецтві театрального актора. p align="justify"> Актори в стародавній Індії займали низький соціальний стан - у законознавчий трактатах вони прирівнюються до шудри, а їх професія оголошується негідною представників вищих станів. За переказами, актори були прокляті за те, що зображували у смішному вигляді святих - ріші. Однак низький соціальний стан не заважало акторам бут...