0 рублів на паперових грошах = 100 рублів сріблом. Мідна монета йшла за новим курсом, таким чином: за 3 мідних можна було отримати 1 копійку срібну. p align="justify"> У срібних грошах 1840р. перераховувалися всі державні доходи і витрати.
Перехід до срібного монометалізму дозволяв накопичувати державний золотий запас.
Обмін асигнацій на державні кредитні квитки тривав з 1843 по 1851г. 600 млн. асигнаційні рублів було обміняно на 170 млн. кредитних. Але в період Кримської війни цінність кредитних квитків різко знизилася. p align="justify"> Об'єктивно грошова реформа 1839-1843гг. допомогла розвитку товарно-грошових відносин:
а) встановився твердий курс срібного рубля;
б) монометалізм при виготовленні основної грошової одиниці з срібла полегшував і прискорював торгові угоди, так як не потрібно було проводити складні перерахунки золота в срібло і назад;
в) цієї мети служив і відмова від подвійного грошового рахунку - на асигнаційні рублі і срібні рублі, тим більше що курс асигнацій піддавався постійному коливанню.
Підсумком реформи було збереження протягом десяти років до Східної (Кримської) кампанії стійкої грошової системи. Великою заслугою в цьому ділі з'явилася діяльність Міністерства фінансів на чолі з Е.Ф. Канкрін. p align="justify"> Наступним етапом на шляху стабілізації фінансової системи в Росії стали ліберальні реформи Олександра II, в тому числі фінансова.
Сутність її зводилася до трьох основних елементів. Перший з них - упорядкування державних фінансів. Справа в тому, що до реформи контроль за витрачанням коштів практично був відсутній, що призводило до казнокрадства і безгосподарності. Ліквідація фінансової самостійності міністерств і відомств, введення єдиного загальнодержавного бюджету і єдиної загальнодержавної каси навели твердий порядок у витрачанні коштів. Важливе значення мало встановлення гласності бюджету. З 1862г. статті державних витрат стали публікуватися в пресі. Всі кошти держави тепер концентрувалися на рахунках Державного казначейства у Державному банку. У 1864г. був реорганізований державний контроль, який став перевіряти доцільність витрат відомств і ревізувати стан фінансів. З 1866р. звіти державного контролю про виконання бюджету також стали публікуватися в пресі. Другою складовою частиною реформи було скасування монополії держави на організацію кредитно-фінансових установ. Це призвело до створення широкої мережі комерційних банків, що відповідало потребам національного господарства в пореформений період. Третім напрямком реформи була зміна податкової системи. Одним з головних джерел доходів держави став "питний збір", що становив до 40% дохідної частини бюджету. p align="justify"> Але в цілому фінансова політика уряду залишалася станово-спрямованою. Податкові населення як і раніше несло основний тягар податків і р...