відновилася в грудні 1916 року. Склавши іспити в Московському археологічному інституті і захистивши дисертацію під заголовком В«Російська лірика XVIII століттяВ», Чижевський отримує 7 травня 1917 В«СвідоцтвоВ» про те, що їм закінчено повний курс наук за археографічної відділенню Інституту і він удостоєний звання вченого археолога із зарахуванням у дійсні члени інституту.
Революційні події 1917-го Чижевський сприйняв як закономірне історичне явище. Тими ж надіями пройнята і брошура А. Чижевського В«Академія поезіїВ» - другий його друкована праця, закінчений у січні 1918-го. І хоча в брошурі розглядається проект навчального закладу для літераторів, її зміст набагато ширше і дає уявлення взагалі про тодішньому світогляді автора. p align="justify"> У 1917-1923 роках Чижевський читає курси лекцій в Археологічному інституті В«Історія розвитку точних наук в стародавньому світіВ», В«Історія археологічних відкриттівВ» і продовжує вчитися: як вільний слухач відвідує лекції фізико-математичного факультету Московського університету з природничо-математичному відділенню (1915-1919 роки), бере участь у роботі калузького В«Товариства з вивчення природиВ».
У березні 1918-го в Калузі були організовані Калузькі піхотні командні курси з підготовки командного складу РККА. Леонід Васильович Чижевський був призначений начальником курсів. З жовтня 1918 го по серпень 1920-го російську мову і літературу викладав на курсах Олександр Чижевський. У 1918-му, у зв'язку з переходом на нову орфографію, він становить підручник російської мови у відповідності з новими правилами. У 1919-му видає другий збірник поетичних творів В«Зошит віршівВ», до якого увійшло близько 300 текстів, написаних у 1914-1918. p align="justify"> У березні 1918 Чижевський представив на історико-філологічний факультет Московського університету дисертацію на ступінь доктора загальної історії "Дослідження періодичності всесвітньо-історичного процесуВ». Тема дисертації була досить сенсаційною, але в ті голодні місяці мало хто думав про науку. Через шість років Чижевський за рекомендацією тодішнього наркома освіти А.В. Луначарського видає книгу В«Фізичні фактори історичного процесуВ», в якій в короткій і доступній формі викладає свою докторську дисертацію. Публікація викликала бурхливу критику. Були опубліковані статті, спрямовані проти цієї роботи. p align="justify"> Згодом Чижевський у своїх спогадах напише: «³дразу ж цебри помиїв були вилиті на мою голову ... Я отримав кличку сонцепоклонника - ну, це куди ще не йшло, - але й мракобіса В». Видання книги мало велике, в основному - негативне, значення для подальшої наукової і особистої долі Чижевського.
В1918-му Чижевський починає досліджувати окремі елементи можливого механізму сонячно-земних зв'язків. На перше місце він ставить пробле...