звела до Вирішення американского президента відвідаті спочатку Китай. Его Візит в КНР відбувся в лютому 1972 року. Вашингтон получил можлівість "розігруваті КИТАЙСЬКА карту". Москва змушена булу рахувати Із ЗАГРОЗА Подальшого зближеними между США и Кітаєм. Протідія подібного розвітку подій ставало одним з основних Завдання Радянської зовнішньої політики. p align="justify"> У травні 1972 р. відбувся Візит президента США Р. Ніксона до Радянська Союзу. У ході візіту 29 травня БУВ підпісаній основоположних політичний документ "Основи взаємовідносін между СРСР и США". Відмінності в ідеології и СОЦІАЛЬНИХ системах немає повінні булі служити Перешкоди для розвитку нормальних двосторонніх відносін, засновання на принципах суверенітету, рівності, невтручання у внутрішні справи и взаємної вигоди. Керівнікі СРСР и США Визнана принцип рівної безпеки СТОРІН, як базового принципу для розвитку радянсько-американських відносін. У підпісаному документі обідві сторони взяли на себе зобов'язання делать все можливе для Запобігання військової конфронтації и Виникнення ядерної Війни; продовжуваті зусилля з обмеження Стратегічних озброєнь; розвіваті двосторонні зв'язки в Галузі ЕКОНОМІКИ, науки, техніки та культури [8]. p>
серцевинних радянсько-американських відносін були питання обмеження гонки Стратегічних озброєнь. 26 травня 1972 Л. Брежнєв и Р. Ніксон підпісалі Договір про обмеження систем протіракетної оборони (ПРО) i Тимчасова догоду про заходь обмеження Стратегічних наступальніх озброєнь (ОСО-1). p align="justify"> Розвиток наступальніх і оборона систем Стратегічних озброєнь БУВ тісно пов'язаний. На початок 70-х років и СРСР, и США опанувалі технологію систем протіракетної оборони. Ці системи передбачало своєчасне Виявлення запуску балістічної ракети противника та ее поразка протіракетою на будь-якій ділянці Траєкторії польоту до мети. За Договором про обмеження систем протіракетної оборони (ПРО) заборонялося віпробовуваті и розгортаті протіракетні системи морського, повітряного, космічного або мобільно-наземного базування. Кожному учаснику договором дозволялось розмістіті системи ПРО в 2 районах (у століці и 1 базу МБР), пізніше, в 1974 р., СРСР и США підпісалі протокол, за Яким булу дозволена оборона позбав одного району. СРСР прикритися Москву, а США - базу для запуску своих МБР в штаті Північна Дакота. [12]
Одночасно Було підпісано Тимчасова догоду про деякі заходь в Галузі обмеження Стратегічних наступальніх озброєнь (ОСО-1). Вона передбачало відмову обох СТОРІН ПРОТЯГ п'яти років нарощуваті число пускових установок Стратегічних наступальніх ракет наземного базування, пускових установок ракет, розміщеніх на підводніх Човно, кількість підводніх човнів, что несуть балістічні ракети. При цьом Американці погода на кількісну перевага СРСР у МБР. Причиною зговірлівості керівніків США булу їх істотна перевага за кількістю боєголовок, та у ВИРОБНИЦТВІ ракет з Головними Частинами інді...