Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Схема управління і обробки вихідного сигналу

Реферат Схема управління і обробки вихідного сигналу





ульси паралельного перенесення (ІПП) зарядів (для кожної фази свої імпульси-зміщені відносно один одного на третину періоду Q0, Q1, Q2) з секції накопичення в секцію пам'яті.

Необхідно синтезувати схему формування імпульсів переносу. Імпульси переносу (з секції накопичення в секцію пам'яті) повинні подаватися строго під час прямування кадрового гасить імпульсу. Також імпульси повинні подаватися на першу фазу секції накопичення (Uфн1), на другому (Uфн2) і на третьому (Uфн3) зсунутими відносно один одного на третину періоду (Q0, Q1, Q2).

Для отримання таких імпульсів доцільно використовувати лічильники. Лічильником називається типовий функціональний вузол комп'ютера, призначений для рахунку вхідних імпульсів. Лічильник являє собою ланцюжок Т-тригерів, що утворюють пам'ять із заданим числом стійких станів.

Розрядність лічильника n дорівнює числу Т-тригерів. Кожен вхідний імпульс змінює стан лічильника, яке зберігається до надходження наступного сигналу. Значення виходів тригерів лічильника Q n , Q n _ x , ..., Q < i align="justify"> x відображають результат рахунку в прийнятій системі числення. Список мікрооперацій лічильника включає попередню установку в початковий стан, інкремент або декремент зберігається слова, видачу слів паралельним кодом та ін


Малюнок 3.1 - Сигнали управління секцією накопичення


Рисунок 3.2 - Часові діаграми керуючих потенціалів для фаз секції накопичення ПЗС


Вхідні імпульси можуть надходити на лічильник як періодично, так і довільно розподіленими в часі. Амплітуда і тривалість рахункових імпульсів повинні задовольняти технічним вимогам для використовуваних серій мікросхем.

Лічильник є одним з функціональних вузлів комп'ютера, а також різних цифрових керуючих та інформаційно-вимірювальних систем. Основне застосування лічильників:

освіту послідовності адрес команд програми (лічильник команд або програмний лічильник); підрахунок числа циклів при виконанні операції ділення, множення, зсуву (лічильник циклів); ?? отримання сигналів мікрооперацій і синхронізації; аналого-цифрові перетворення і побудова електронних таймерів.

Лічильник характеризується модулем і ємністю рахунку. Модуль рахунки Ксч визначає число станів лічильника. Модуль довічного n-розрядного лічильника виражається цілої ступенем двійки М=2n; в лічильниках інших типів справедливо нерівність КСЧМ. Після рахунку числа імпульсів NBX=Ксч лічильник повертається в початковий стан. Таким чином, модуль рахунку, який часто називають коефіцієнтом перерахунку, визначає цикл роботи лічильника, після якого його стан повторюється. Тому число вхідних імпульсів і стан лічильника однозначно визначені тільки для першого циклу.

У лічильниках використовується три режими роботи: управління, накопичення і ділення. У режимі керування зчитування інформації проводиться після кожного вхідного рахункового імпульсу, наприклад, в лічильнику адреси команд. У режимі накопичення головним є підрахунок заданого числа імпульсів або рахунок протягом певного часу. У режимі поділу (перерахунку) основним є зменшення частоти надходження імпульсів в Ксч разів. Більшість лічильників може прац...


Назад | сторінка 4 з 13 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Синтез лічильника імпульсів
  • Реферат на тему: Програмований формувач послідовності імпульсів з цифровою індикацією кілько ...
  • Реферат на тему: Модуль шестнадцатіразрядного довічного реверсивного лічильника з паралельно ...
  • Реферат на тему: Генератор керуючих імпульсів
  • Реферат на тему: Призначення, пристрій лічильника теплової, автоматизація його роботи