"justify">
1.4 Нерчинський договір Підписаний у 27 серпня 1689, це перший договір, який визначив стосунки Російської держави з маньчжурської Цінської імперією. Переговори між російським посольством на чолі з Ф.А. Головіним та представниками цинського уряду на чолі з Сонготу відбувалися біля стін Нерчинского острогу, який фактично був обложений вторгшейся в російські межі маньчжурської армією. Представникам Росії були насильно нав'язані територіальні статті Н. д., що змусили російських залишити велику територію Албазинский воєводства (ст. 1, 2, 3). Гранична лінія по Нерчинскому договору була вкрай невизначеною (крім ділянки по р.. Аргунь), оскільки назви річок і гір, що служили географічними орієнтирами до Півночі від Амура, що не були точні, і не були ідентичні в російській, латинській і маньчжурском примірниках договору; розмежування земель поблизу узбережжя Охотського моря взагалі відкладалося. Маньчжури не здійснює фактичного контролю на що відійшла до них території. Хоча територіальні статті Нерчинского договору були вкрай несприятливі для Руської держави, положення про відкриття вільної торгівлі підданих обох держав, про правила прийняття дипломатичних представників, а також про заходи по боротьбі з перебіжчиками (ст. 4, 5, 6) відкривали можливості до розвитку мирних політичних і торгових відносин Росії з Цинской імперією. У середини 19 в. Росії вдалося завершити багаторічну дипломатичну боротьбу за перегляд умов Н. д., що знайшло вираження у відповідних статтях Айгунского договору 1858 і Пекінського договору I860.
Отже, Москова зобов'язалася надалі не поновлювати спроб утвердитися в Амурському краї. Вперше були встановлені і межі між обома державами. Однак у продовження подальших півтораста років російський уряд неодноразово намагалося зайняти Амурський край, але кожен раз по недоліку військової сили терпіло невдачі.
У подальшому до кінця XVIIвека між Росією і Китаєм було укладено ще два договори.
Буринський договір 1727, між Росією і Китаєм, підписаний 20 серпня на р. Бура, притоці р.. Аргунь. Визначав російсько-китайський кордон на ділянці від перевалу ШабілДабата (Західні Саяни) до р. Аргунь (район сопки Абагайту). Увійшов як складова частина в Кяхтінскій договір 1727.
Кяхтінскій договір 1727, про встановлення меж і торгівлю між Росією і Китаєм; підписаний в Кяхте 21 жовтня російським послом С.Л. Владиславовичем-Рагузінскій та уповноваженими китайського уряду Чабіна, Тегутом і Тулішеном. К. д. зафіксував російсько-китайський кордон, певну Буринський договором 1727, встановлював порядок російсько-китайської торгівлі. К. д. закріплював згоду Цінської уряду на перебування в Пекіні російської духовної місії. Врегулювання місцевих прикордонних суперечок покладалося на прикордонні влади. Був визначений порядок роботи посольств та дипломатичного листування. Поряд з Буринський договором К. д. був правовою основою російсько-китайських відносин аж до середини 19 в.
2. Культурне взаємодія
Говорячи про культурній взаємодії, мені хотілося б розповісти про деякі явища і предметах, що відносяться до культур обох країн і вплинули на розвиток обох держав.
2.1 Російська духовна місія в Пекіні
Коли в 16...