розверстка з подвійним підвищенням закупівельних цін на основні продукти харчування не змогли пом'якшити важке продовольче становище. Не допомогли імпортні закупівлі м'яса, риби, інших продуктів. На сільськогосподарські роботи було направлено близько півмільйона військовополонених, а також солдатів тилових гарнізонів. Для примусового вилучення хліба уряд направив в село озброєні військові загони. Проте всі вжиті заходи не дали очікуваних результатів. Люди ночами простоювали в чергах. Для Росії літо і початок осені 1917 р характеризувалося розвалом економіки, закриваються підприємствами, безробіттям, інфляцією. Різко посилилася диференціація російського суспільства. Одностайність була тільки в одному: потрібно швидше закінчити війну. У сформованих умовах Тимчасовий уряд не змогло утриматися на рівні політичного діалогу і 4-5 липня 1917 перейшло до насильства щодо робочої і солдатської демонстрації в Петрограді. Мирна демонстрація в Петрограді була розстріляна і розігнана збройними силами Тимчасового уряду. Слідом за розстрілом і розгоном мирної демонстрації пішло урядове розпорядження про надання військовому міністру і міністру внутрішніх справ широких повноважень, що дають право забороняти соб?? ания і з'їзди, влаштовувати жорстоку цензуру. Були заборонені газети Праця, Правда; розгромлена редакція газети" Правда, а 7 липня надійшло розпорядження про арешт В.І. Леніна і Г.Є. Зінов'єва - лідерів більшовиків. Однак керівництво Рад не перешкоджав діям уряду, побоюючись зрослого політичного впливу більшовиків на народні маси.
2. Прихід до влади більшовиків
Вступ влітку 1914 р Росії в першу світову війну загострило назрілі і недозволені соціально-економічні проблеми, прискорило кризу влади. Народне господарство країни не витримало важких військових навантажень. Мілітаризація промисловості досягла 80% і в 2-3 рази перевищувала аналогічні показники Англії, Франції та в 1,5 рази - Німеччини. Близько третини військових витрат фінансувалося за рахунок зовнішніх позик, а решта покривалися за рахунок внутрішніх позик і випуску паперових грошей. Слідством було підвищення цін і зниження життєвого рівня населення.
Через мобілізації в армію село втратила половину працездатного чоловічого населення. Заготівля хліба в 1916 році склала лише 170 млн. Пудів замість запланованих 500 млн. Пудів. У містах стала відчуватися нестача продуктів, з'явилися черги. Загострення продовольчих та інших проблем викликало невдоволення народних мас, породжувало масове страйковий рух. У 1916 р ним було охоплено 1 млн. Чоловік і воно усе більш набувало політичну спрямованість.
Царський режим опинився в стані гострої політичної кризи. Тільки за шість місяців до лютого 1917 змінилося три голови Ради Міністрів і 6 міністрів. Безперервна зміна міністрів посилювала дезорганізацію влади. В управлінні державою посилювався вплив темних сил, палацової камарильї, яка виступає за проведення ще більш реакційного курсу. Влада царя виявилася десакралізованого і позбулася народної довіри. Распутінщіна остаточно підірвала її авторитет. До кінця 1916 - початок 1917 р в Росії склався потужний опозиційно-революційний фронт російського суспільства (від великих князів - до більшовиків і анархістів), який, при всіх відмінностях його складових, об'єктивно мав антисамодержавного спрямованість.
Лютнева революція змусила Миколи II 2 березня 1917 підписати зречення від престолу на користь брата Михайла, який, у свою чергу, також відрікся від трону. Таким чином, відбулося падіння самодержавної монархії в Росії, яку протягом більше 300 років представляла династія Романових.
Швидке і практично безкровне падіння самодержавства відбулося, в основному, в силу таких обставин: абсолютизм як форма політичної влади повністю вичерпав себе і не зміг вирішити назрілі проблеми росіян; cамодержавіе виявилося в повній ізоляції від суспільства і навіть від своїх колишніх політичних союзників; потужним виявилося революційне рух, який охопив різні верстви суспільства, в тому числі і армію.
Лютнева революція 1917 р, ліквідувавши самодержавство і його репресивний апарат, спричинила за собою широку демократизацію російського суспільства. На основі виборів створювалися Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, що зародилися ще в 1905 р За ініціативою думських депутатів виникло і діяло на багатопартійній основі Тимчасовий уряд. У країні були скасовані всі обмеження за національною ознакою, проголошені політичні права і свободи, скасовувалася цензура і т.д. 1 вересня 1917 Росія стала республікою. Тимчасовий уряд оголосив про підготовку до виборів в Установчі збори, якому належало стати повноцінним парламентом. Згідно з наказом № 1 була здійснена радикальна демократизація армії, проведена чистка вищого командного складу, скасовані військ...