пливу в АТР).
У нинішніх умовах співпраця з КНР є неодмінною умовою для забезпечення економічного розвитку ряду регіонів (насамперед Далекого Сходу і Сибіру). Збільшення потенціалу торговельно-економічної взаємодії РФ і КНР може бути досягнуто шляхом розвитку прямих зв'язків між регіонами двох країн і нарощуванням експортної бази російських товарів в Китай. Ключовим фактором для оптимізації такої співпраці є більш активну участь регіонів в інтеграційних економічних процесах в АТР. Для забезпечення ефективної інтеграції російських регіонів в економічну парадигму АТР, державі передусім слід зробити упор на розвиток азіатських територій РФ (на схід від Уралу), переважно регіонів Сібірсокого і Далекосхідного федеральних округів. Крім іншого, вступ в АТЕС дозволило Росії розширити можливості розвитку торгово-економічних зв'язків для азіатської частини країни, і «китайський вектор» може стати в довгостроковій перспективі одним з найбільш значних напрямів зовнішньоекономічної діяльності, що впливають на територіальне розміщення російських продуктивних сил.
. Важливим резервом розвитку торговельно-економічного співробітництва на азіатскоі напрямку є співпраця Росії з Республікою Корея і Японією. Ці дві країни є важливими партнерами РФ в АТЕС і є прикордонними з Росією країнами, однак у порівнянні з КНР їх роль в торгово-економічній співпраці носить допоміжний характер в силу причин, як економічного, так і політичного характеру. На Корейському півострові і раніше не врегульовані протиріччя між РК і КНДР, що істотно ускладнює економічну взаємодію як двох країн між собою, так і з РФ. У виду цих причин донині не реалізований проект воосозданія Транскорейского залізничної колії з півдня на північ і фактично згорнутий міжнародний довгостроковий економіко-політичний проект створення зони Туманган через одностороннього виходу з нього КНДР. Японія вже багато років веде територіальний спір з РФ з приводу приналежності островів Південно-Курильської гряди (Шикотан, Кунашир, Ітуруп, Хабомаї) і ставить визнання цих територій за Японією основним і обов'язковою умовою для розвитку торговельно-економічних російсько-японських відносин.
Перспективи розвитку регіонів Далекого Сходу Росії в рамках вибудовування нової моделі стратегічного партнерського співробітництва з провідними країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону поки не цілком ясні і досить неоднозначні. Насамперед, це можна пов'язати з проблемною економічною обстановкою регіонів ДФО. У сучасній федеральній цільовій програмі «Економічний і соціальний розвиток Далекого Сходу і Забайкалля до 2013 року» в якості однієї з пріоритетних домінант був визначений курс на зовнішньоекономічне співробітництво регіонів ДФО з країнами АТР, і насамперед АТЕС.
. Конкурентоспроможність продукції далекосхідних регіонів у порівнянні з продукцією провідних країн АТЕС порівняно низька. Це пов'язано насамперед з суворістю природно-кліматичних умов, низьким рівнем транспортної інфраструктури та технологічної бази, наслідком яких є підвищення виробничих витрат на виготовлення продукції. Крім того, на низький рівень конкурентоспроможності ДФО впливають такі фактори, як порівняно невисокий рівень заробітної плати та високе податкове навантаження. Таким чином Далекий Схід спеціалізується в основному на торгівлі сировинними ресурсами з країнами АТЕС, а при спробі вийти на несировинні ринки АТР зможе зайняти лише щ...