льній основі. Збройні сили Російської імперії в останній третині XIX ст. виступали в триєдиного якості: як важливий інструмент великодержавної, імперської політики царизму; оплот російської державності, безпеки та стабільності Російської держави та її населення; специфічний соціальний організм, тісно спаяний з російським соціумом. Будучи вже, тому одночасно і консервативними, і динамічними, збройні сили чуйно вловлювали суспільні зміни, відбивали хворобливі явища і процеси в суспільстві і державі, у світовому розвитку. Все це ускладнювало завдання їх реформування. p align="justify"> Особливість військової реформи 60 - 70-х рр.. XIX в. полягала не тільки в масштабах нововведень у військовому будівництві та управлінні збройними силами, не тільки в серйозних змінах у мобілізаційні плани і військово-технічному оснащенні, а й в кардинальному оновленні самого типу армії. У ході реформи вирішувалося завдання створення кадрової армії на ліберальній основі, принципово відмінною від збройних сил кріпосницької епохи. Здійснення цього відбувалося в період корінних змін у світовому військовому мистецтві, в обстановці неймовірної гонки озброєнь в європейських державах. Реформи російської армії стали частиною загальноєвропейських військових реформ 60 - 70-х рр.. XIX в. p align="justify"> Мілютінского військові реформи в період 60-70-х рр.. XIX століття становили нерозривну частину ліберальних реформ, що проводяться Олександром II. Реформи мали прогресивне значення і зачепили всі сторони військового управління та організації військ. Вони сприяли створенню масової армії сучасного типу, зміцнення та підвищення її боєздатності. p align="justify"> Основними підсумками військових реформ 1860-1870 рр.. є:
. Введення військово-окружний системи військового управління;
. Реорганізація Військового міністерства і Генерального штабу, що став органом військового управління підлеглим Військовому міністру;
. Введена загальна всесословная військова повинність і скорочено термін служби;
. Здійснено військово-судова реформа і знищена система тілесних покарань солдатів. p align="justify">. Почалося переозброєння армії і флоту на нові сучасні зразки техніки та озброєння. p align="justify">. Реформи військово-навчальних закладів істотно змінили всю систему підготовки офіцерських кадрів, було вирішено питання про укомплектування військ офіцерами в мирний час. p align="justify">. Прийняття Статуту про військову повинність в 1874 р., який дозволив збільшити чисельність армії, створити навчений резерв, необхідний для розгортання армії у воєнний час. До числа прогресивних моментів нового закону відносилося і те, що він скасовував основні привілеї дворянству, подаровані ще за царювання Катерини II. Встановлення пільг з освіти стимулювало розвиток освіти. Введення загальної військової повинності забезпечувало перетворення російських збройних сил в сучасну масову армію. p ...