фактори, то серед них можна виділити три основні групи:
. Постійно діючі фактори нециклічного властивості (науково-технічний прогрес, демографічні фактори, витрачання природних ресурсів). p align="justify">. Постійно діючі циклічні фактори (розглядатимуться далі). p align="justify">. Випадкові і тимчасово діючі фактори (стихійні лиха, війни). p align="justify"> Якщо виключити вплив останньої групи факторів (випадкових), то вийде приблизно наступна картина:
Загальною тенденцією світової економіки і більшості країн є підвищення рівня цін, економічне зростання - зростання кон'юнктури, це можна простежити за умовної лінії тренду, складовими якого є постійно діючі нециклічні чинники. Однак якщо навіть у довготривалому періоді простежується тенденція до зростання, то все одно зростання це не рівномірний. Зростання може поступатися місцем спаду. p align="justify"> Це пояснюється тим, що на лінію тренда накладаються циклічні коливання.
Дані коливання являють собою наступні один за одним підйоми і спади рівнів ділової активності протягом деякого періоду часу. Вони мають такі загальні риси: 1. Пік циклу. 2. Спад 3. Нижча точка. 4. Фаза пожвавлення. p align="justify"> Найбільш тривалими з виділяються коливань є так звані "великі цикли кон'юнктури", вони мають період 45-60 років. На ці цикли накладаються середньострокові коливання: цикл запасів, середньостроковий, будівельний (Коваля); далі йдуть сезонні коливання ділової активності. Разом ці коливання відображають тенденції розвитку економічної системи, та ринкової кон'юнктури. p align="justify"> Всі перераховані цикли, і більшою мірою цикли Кондратьєва найбільш яскраво проявляються при аналізі економіки промислово-розвинених країн.
Дослідження і висновки Кондратьєва грунтувалися на емпіричному аналізі великої кількості економічних показників різних країн на досить тривалих проміжках часу, що охоплювали 100-150 років. Ці показники: індекси цін, державні боргові папери, номінальна заробітна плата, показники зовнішньоторговельного обороту, видобуток вугілля, золота, виробництво свинцю, чавуну і т.д.
Математична методика дослідження, що застосовувалася Кондратьєвим, була не позбавлена ​​недоліків і піддавалася справедливій критиці з боку його опонентів, але всі заперечення стосувалися лише точної періодизації циклів, а не їх існування. Н.Д. Кондратьєв розумів необхідність імовірнісного підходу при дослідженні статистичних рядів економічних показників. У своїй статті "Великі цикли кон'юнктури" він писав, що вважати доведеним наявність таких циклів не можна, але ймовірність їх існування велика. p align="justify"> Згідно Кондратьєву існує три види рівноважних станів:
) Рівновага "першого порядку" - між звичайним ринковим попитом і пропозицією. Відхилення від нього народжують короткострокові коливання періодом 3-3,5 року, тобто цикли в товарних запасах. p align="justify">) Рівновага "другого порядку", що досягається в процесі формування цін виробництва шляхом міжгалузевого переливу капіталу, що вкладається головним чином в устаткування. Відхилення від цієї рівноваги і його відновлення Кондратьєв пов'язує з циклами середньої тривалості. p align="justify">) Рівновага "третього порядку" стосується "основних матеріальних благ": промислових будівель, інфраструктурних споруд, а також кваліфікованої робочої сили, яка обслуговує даний технічний спосіб виробництва. Запас основних капітальних благ повинен знаходитися в рівновазі з усіма факторами, що визначають існуючий технічний спосіб виробництва, зі сформованою галузевою структурою виробництва, існуючої сировинною базою і джерелами енергії, цінами, зайнятістю і громадськими інститутами, станом кредитно-грошової системи і т.д. p>
Періодично цю рівновагу також порушується і виникає необхідність створення нового запасу "основних капітальних благ", які б задовольняли складалися новому технічному способу виробництва. За Кондратьєву таке оновлення "основних капітальних благ", що відбиває рух науково-технічного прогресу, відбувається не плавно, а поштовхами і є матеріальною основою великих циклів кон'юнктури. Оновлення і розширення "основних капітальних благ", що відбувається під час підвищувальної фази довгого циклу радикально змінюють і перерозподіляють продуктивні сили суспільства. Для цього потрібні величезні ресурси в натуральній і грошовій формі. Вони можуть існувати тільки в тому випадку, якщо були накопичені у попередній фазі, коли зберігалося більше, ніж інвестувалося. p align="justify"> У фазі підйому постійне зростання цін і заробітної плати породжував у населення тенденцію більше витрачати, в період спаду, навпаки падають ціни і заробітна плата.
Можна помітити, що такі явища мали місце в капіталістичній економіці в 8О-х роках, коли спостерігався відплив капіталів з виробничої сфери...