бухгалтери найчастіше враховують запаси за їх фактичною собівартістю відповідно до ПБО 5/01 «Облік матеріально-виробничих запасів». Згідно МСФЗ (IAS) 2 «Запаси», обліковуються запаси за найменшою з двох величин - фактичної собівартості або можливої ??чистою ціною реалізації.
Чистий ціна продажу визначається як передбачувана ціна реалізації запасів за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та витрат, які необхідно затратити на підготовку продажу. Даний підхід використовується для виключення завищення балансової вартості матеріально-виробничих запасів і надання в звітності інформації, яка б показала реальний стан справ організації. Зниження вартості запасів відображається як резерв під знецінення запасів відповідно до МСФЗ (IAS) 36 «Зменшення корисності активів». Даний факт наочно ілюструє наступний приклад.
На складі ВАТ «Лисиця» зберігаються комплектуючі для продажу. Фактична собівартість деталей становить 2 млн. Руб. На звітну дату передбачувана ціна реалізації становить 2 050 тис. Руб., Можливі витрати на упаковку оцінюються в 40 тис. Руб., Транспортні витрати для доставки товару клієнту оцінюються в 70 тис. Руб. Таким чином, на звітну дату чиста ціна продажів комплектуючих становить 1940 тис. Руб. У РСБУ деталі будуть враховуватися за фактичною собівартістю, тобто в розмірі 2 млн. Руб., А в МСФЗ їх балансова вартість знизиться до 1940 тис. Руб.
Таким чином, в російському обліку збиток від знецінення запасів буде визнаний тільки в момент продажу (як збиток від продажу), а в МСФЗ - у момент отримання інформації про факт знецінення (шляхом визнання витрат у вигляді створення резерву під зниження вартості товарно-матеріальних цінностей в сумі 60 тис. руб.).
Розбіжності також виникають при визнанні виручки. Наприклад, суттєві відмінності є в частині обліку угод за програмами лояльності клієнтів. Ці програми широко поширені в роздрібній торгівлі, тому дане питання є особливо актуальним. До програм лояльності відносяться різні заходи для розвитку повторних продажів покупцям. Найбільш часто зустрічаються прикладами є дисконтні картки, накопичувальні бали і системи бонусів і подарунків. У РСБУ програми лояльності клієнтів не розглядаються, компанія визнає фактично отриману виручку в міру реалізації товарів.
Міжнародні стандарти, навпаки, докладно розглядають дану ситуацію, якої присвячений КІМФО (IFRIC) 13 «Програми лояльності клієнтів». Згідно МСФЗ бонусні одиниці враховуються як окремо ідентифікований компонент угоди, в результаті якої вони надаються. При цьому винагорода, отримана при продажу, відноситься на бонусні одиниці виходячи або з їх справедливої ??вартості, або з їх відносної справедливої ??вартості. Винагорода, віднесене на бонусні одиниці, переноситься на майбутні періоди до тих пір, поки існує ймовірність пред'явлення вимоги покупцем (тобто до моменту використання покупцем бонусних одиниць або до закінчення терміну їх використання). Проілюструємо даний факт наступним прикладом.
ВАТ «Зайка» здійснює роздрібну торгівлю дитячими іграшками. У грудня 2013 року було прийнято рішення про випуск святкових карт з накопичувальними балами. Покупцеві нараховуються бонусні бали на карту в розмірі 10% від покупок, здійснених в грудні і січні. При оплаті подальших покупок клієнт може використовувати бонусні бали з розрахунку 1 бал - 1 рубль, термін дії балів - 3 місяці з дня нарахування. +20 Січня була здійснена продаж конструктора на суму 1 тис. Руб., На карту покупця нарахували 100 бонусних балів. 26 лютого покупець купив ляльковий будиночок вартістю 2 тис. Руб., З них 1 950 руб. було сплачено готівкою грошовими коштами і 50 руб. бонусними балами. До 20 квітня покупець покупок не здійснював і залишилися 50 бонусних балів були анульовані.
Згідно РСБУ, буде визнана виручка 20 січня в розмірі 1 тис. руб. і виручка 26 лютого в розмірі 1950 руб.
З метою МСФЗ фінансова служба компанії, грунтуючись на статистиці пред'явлення бонусних карт, оцінила справедливу вартість бонусних балів: 1 бал - 0,7 руб. При таких умовах 20 січня буде визнана виручка в розмірі 930 руб., 26 лютого виручка в розмірі 1985 руб. і 20 квітня виручка в розмірі 35 руб.
У частині визнання виручки також відрізняється підхід до обліку бонусів покупцям. МСФЗ (IAS) 18 «Виручка» пропонує оцінювати виручку за справедливою вартістю з урахуванням сум будь-яких знижок і бонусів, таким чином, бонуси покупцям коректують виручку організації. Російський облік також визначає виручку з урахуванням всіх наданих знижок, проте суми знижок, що не включаються в ціну товару і надані після продажу як премія за виконання яких-небудь умов, найчастіше враховуються як витрати на продаж. Підсумковий фінансовий результат не відрізнятиметься, але дана відмінність проявить себе при проведенні ф...