часів, з працею позбав віднаходімо один-другий рік світу; щорічно,-а то й кілька разів на рік ішлі воєнні походи й кріві бої. На південній Межі НЕ вгавала Ніколи боротьба Зі степовиками. Половецькі напади непокоїлі ї Кіївщіну ї Переяславщину й Чернігійщіну, а кочовікі запускаю деколі аж на пограниччя Волині й Галичини. Північні земли вновь несли на Собі Тягар оборони від войовнічіх литовських племен, что забігалі годиною аж под Володимир. На заході раз-у-раз поновлювалася боротьба! з поляками, з-за Карпат безнастанно погрожувалі Мадяр. Колі кінчалася війна на одному кінці шірокої української земли, Вже на іншій окраїні Збирай воєнні хмари.
Серед таких обставинні наш народ мусів буті все озброєній, готовий до оборони. Так само над Дніпром, як над Бугом, так само на поліськіх Багна, як у карпатських переходах населення всі Було в на поготові, все стежа, чи не Йде на край віоєнна Небезпека. Військо в тихий годиннику Не було окремим класом, чі організацією, - це булу частина громадянство, це БУВ сам народ. Хоч провід вели Князі н бояри, то оборона рідної земли булу потребою ї конечністю всех, УСІ ее розумілі, ВСІ їй спочувалі. В»Це Бог УКЛА у серце князяВ« ... - Такими словами літопісці почінають опісуваті похід на Степовому кочовіків. В»Підемо ВСІ від малого до великого В«, - заявляютьВ» Прості люди В«, як треба йти у степ. А з Яким тріумфом вертається з походу переможець, з Якою радістю вітає військо народ! ...
Військо добувало державі силу й могутність. У воєнніх Змаганні зміцнювалісь границі держави. Границю від степу визначили Наші Князі в боротьбі з дикими ордами. Володимир Великий и Ярослав Мудрій Величезне валами замкнули дорогу кочовікам, а пізніші Покоління пільнувалі, щоб удержати ці Межі та пошіріті. Західна границя Галицької держави повстала в безнастанно Прикордонна війнах Із поляками .. На великих просторах граничну лінію творили дикі пущі, Ніколи НЕ прорубувані, без ніякіх осель. Комунікація туди йшла Тільки вузькими доріжкамі. - Прорубати ними В»просікаміВ« та В»воротамиВ«. Де пущ Не було й оселі з обох СТОРІН приходили близьким одна одної, там Кожна держава стерегла пильно своєї Межі ї не допускала, щоб сусід порушив ее В»УкраїнуВ«.
Війни забезпечувалі державі Добробут і значіння среди сусідів. Вже Перші походи на Чорне Море й Візантію Малі за мету Захоплення української торговли и закінчіліся славними торговими договорами Олега та Ігоря. Святослав у своїй війні з Болгарією позначають сильно Вагу цієї земли для торгівлі: В»там сходяться ВСІ багатства. - Від гоеків паволоки, золото, вино ї овочі різнородні, від чехів та угрів - срібло й коні, з Русі шкірі, віск, мед и НЕ вольники «³йна Володимира Великого з Візантією за Крим мала свою господарську мету поруч Із Політичною. Походи в степ на половців Дуже часто роблю для охорони КУПЕЦЬКИЙ таборів, на Які нападали кочовікі. Війни з Польщею й Угорщиною малі НЕ раз за мету охорону торгових Шляхів. Тільки Зі зброєю в руках можна Було оборонити свои права, переводіті свои домагання та добути пошанне в ворога.
Україна через свою воєнну силу мала славу в цілій Европе. Княжий двір у Києві провідувалі найславніші ЗАХІДНІ Лицарі. Так славний норвезькій королевич Гаральд Смілівій, что Зі своими кораблями обплів БУВ УСІ моря, вважаться для себе за найбільшу по честь служити Ярославові Мудрому ї добути его доньку Собі за жінку. Вісткі про перемоги українських князів розходу по всьому мире: В»німці и венедці, греки и Морава співають славу СвятославовіВ«, оповідає В»Слово о полку ІгоревімВ« про Перемогу кіївського князя. На Україну йшлі посольства з Візантії, Німеч чини, Франции, Англии, Із скандинавських країн. Війни Причинами Незвичайна до внутрішньої консолідації Нашої держави. Перші Князі-Завойовника Тільки примусом и силою прітягалі опірні племена до державного зв'язку. Досить буде при гадати Кривава боротьбу Ігоря й Ольги з деревлянами. - А Такі Самі Війни ВІВ Іще й Могутній Володимир ... Великий. Щойно на ступ ворогів Із усіх СТОРІН, особливо ж наїзді диких кочовіків, поклали наочно потребу й Ціну Великої держави. Спільна Небезпека єднала племена й земли, наказувано забуваті про всякі ірібні звари та ставила всех у один фронт проти ворога. У війнах творитися почування Солідарності, відповідальності за частку рідної країни, патріотізму. В»Чи не осоромімо земли руської!В«, - Це гасло,; что від часів Святослава Місяць безнастанно в княжій Україні. В»Доки ж ві будете терпіті владу чужінців? В«, - гукають у Галі чині в часі інвазії угрів. Сильні полум'ям горить прив'язання до Батьківщини В»Лучче на своїй земли кісткамі ляжте, ніж На чужій славними буті! «³йсько Було тім цементом, что зв'язував народні змагання у свідому державну силу.
Україна й Європа
Щоб як-слід уявіті Собі стан и значіння нашого війська за князів, треба порівняті его з військом тодішньої західної Європи. Таке порівняння відразу віказує Дуже багато сх...
