ьніх глин. Товщина 140-150 м.  
 Олігоценовій відділ (Р3). 
  Уявлень Харківською світою. 
  Харківська світа (Р3ch). 
  Представлена ??в Нижній части зеленосірімі глинами. Вище по розрізу глини заміщуються піскамі та пісковікамі зелено-сірімі, кварцово-глауконітовімі. Товщина світи - 70-130 м. 
  неогенового система (N). 
  розвинутості только на водорозділах та представлена ??ПОЛТАВСЬКА світою, горизонтом Строката глин. Полтавська світа (N1pt) склади жовтими та темно-сірімі дрібнозерністімі піскамі. 
  четвертинах система (Q). 
  Представлена ??лісовидну суглинками жовто-сірого та буро-сірого кольору, глинами червоно-бурімі та піскамі сірімі різнозерністімі. 
  Товщина відкладів неогенової та четвертінної систем 40-65 м. 
  . 2.2 ТЕКТОНІЧНА БУДОВА 
  Дніпрово-Донецька западина входити в склад крупного надпорядковогоПріп ятсько-Дніпрово-Донецького прогину. 
				
				
				
				
			  Дніпрово-Донецька западина - це кам яновугільно-кайнозойських сінекліза, что залягає на пізньодевонськомуріфті, тобто це ріфтогенниє структура. 
  Північний борт ДДЗ - це монокліналь шириною 10-120 км, де Поверхня докембрійського фундаменту занурюється на Південь від 0 до 5 км. 
  Південний борт представляет собою більш вузьке (0-60 км) и більш крутого чем Північний борт монокліналь. З заглібленням поверхні фундаменту на Північ і З північного заходу на південний-Схід до 4 км чітко віділяються Чорнобильський, Трактемірівсько-Черкаський, Кременчуцька-Білоцерківський виступа фундаменту. 
  Осьова зона розташована между проісьовімі Розломій. Тут в поверхні крісталічного фундаменту розвінуті крупні Срібненській, Лютенській, Чутовській, Розпашновсько-Миронівський прогину, а в осадовіх Утворення - Солохівсько-Диканське, Глинського-Розбішівська и Інші антікліналі. 
  Західна границя ДДЗ проводитися за Прип ятському прогину. Родовище приурочено до Північно-прібортової зони ДДЗ. 
  геофізичними роботами в 1953 р булу Виявля Павлівська структура, а в 1958-1960 рр сейсморозвідкою и структурно-пошукових бурінням у відкладах пермі и верхнього карбону встановленного пріштокове Кегичівське підняття. У розрізі палеозою структура є похованням міжкупольнім підняттям. За покрівлі продуктивного горизонту А - 6-7 це брахіантікліналь субширотного простягання, східна перікліналь якої зруйнована Павлівськім соляних штоком. Кути Падіння пластів Південного крила змінюється від 15 до 23 °, північного - від 5 до 13 °. Розміри структури в межах ізогіпсі - 2700 м. 
  . 3 ГАЗОНОСНІСТЬ І СТАН ЗАПАСІВ Родовище 
   Кегічівська площа розташована в вісокоперспектівній зоне, промислова нафтогазоносність якої пов язана з поліфаціальнім комплексом ніжньопермськіх та верхньокарбоновіх відкладів. До теперішнього годині промислові поклади Встановлені в відкладах мікітівської, картаміської та араукарітової світ в межах даної зони. 
  Перспективи нафтогазоносностi пошуково про єкту визначаються масштабами нафтогазонакопичення в регiонi, закономiрностямірозмiщення вже розвiданіх покладiв i локальних факторів нафтогазоносностi розглядуваного про єкту. 
  На основi геолого-геофiзічніх матерiалiв по розглядуванiй зонi встановл, что Розкриття продуктівної товщi на площi запроектованіх робiт очiкується з горізонтів мікітівської, картаміської та араукарітової світ. Лiтологiчно продуктивна Товща представлена ??чергування пiсковікiв, алевролiтiв, аргiлiтiв i рідше вапнякiв. Покришки для пiщано-алевролiтового комплексу службовців аргiлiтові Утворення. Товщина пластiв-колекторiв на площi для ОКРЕМЕ горізонтiв буде складаті вiд 15 до 100 м. Покришки мiж горизонтами в цьом районiслужать породи-покришки, представленi тонко вiдмiченімі аргiлiтовімі i ущільненімі алевролiтовімі рiзностямі. Товщини покрішок, якi розділяють продуктівнi горизонти, складають 10-20 м. 
  Дослідно-промислова експлуатація покладів мікітівської світи розпочалася в 1965 р. З тисячі дев'ятсот сімдесят-один р в ЕКСПЛУАТАЦІЇ перебуває 5 свердловин. Режим їх розробки газовий. Початкові запаси Покладу мікітівської світи 3817 млн. М3, початковий пластових Тиск 31.4 МПа, робочий - 10.6 Мпа. З березня тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім р после Завершення розробки Покладу А - 3 (відобуто 3436 млн. М3 газу, або 90% початкових запасів газу) резервуар світи вікорістовується як Підземне сховище газу. 
  . 4 КОРОТКЕ ІСТОРІЯ розробка Родовище 
   До 1952 року усі дослідження, что проводять на территории району, носили регіональний характер, маючі на м...