Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Порядок звернення стягнення на майно боржника

Реферат Порядок звернення стягнення на майно боржника





и це, як показує практика, так, щоб боржник не знав про це. Для цього слід одночасно з винесення постанови про порушення виконавчого провадження запросити інформацію в контролюючих органах. Згідно ФЗ «Про виконавче провадження» інформація, необхідна судовому приставу-виконавцю надається безоплатно у встановлений законом триденний термін.

Провівши, таким чином, підготовку до проведення виконавчих дій і отримавши в результаті мінімальні відомості про майно боржника, судовий пристав-виконавець може відправлятися в місце розташування боржника для вчинення виконавчих дій по зверненню стягнення на майно боржника.


2.4 Арешт майна боржника


Арешт майна боржника в даний час регулюється в двох нормативних актах - у ЦПК і ФЗ «Про виконавче провадження». Стаття 442 ЦПК, яка зберігає свою дію, визначає арешт як опис майна і оголошення заборони розпорядження ним. Розвиває і конкретизує дану Норму ч.4 ст. 80 ФЗ «Про виконавче провадження», яка визначає арешт майна боржника як опис майна, оголошення заборони розпоряджатися ним, а при необхідності обмеження права користування майном, його вилучення або передачу на зберігання.

Арешт майна боржника складається із сукупності наступних процесуальних дій судового пристава-виконавця:

опису майна боржника;

оголошення заборони розпоряджатися майном;

обмеження права користування майном;

вилучення майна або передачі його на зберігання.

Арешт майна боржника являє собою сукупність декількох перерахованих вище юридично значимих процесуальних дій, скоєних судовим приставом-виконавцем щодо майна боржника і спрямованих на забезпечення примусового виконання вимог виконавчого документа шляхом обмеження, а згодом і позбавлення боржника права розпорядження належним йому майном.

У процесуальному сенсі арешт майна боржника є, по-перше, мірою примусового виконання, по-друге, способом звернення стягнення на майно боржника, по-третє, виконавчим дією, по-четверте, повноваження, яке судовий пристав-виконавець реалізує по відношенню до майна боржника, в тому випадку, якщо боржник добровільно не виконає вимоги виконавчого документа.

Арешт - міра виняткова, пов'язана з істотним обмеженням прав боржника, тому він може застосовуватися лише за наявності підстав, передбачених ФЗ «Про виконавче провадження»:

наявність у провадженні судового пристава-виконавця вступило в законну силу виконавчого документа, за яким порушено виконавче провадження;

невиконання боржником у добровільному порядку вимог виконавчого документа у строк, встановлений судовим приставом-виконавцем;

наявність у судового пристава-виконавця заяви стягувача про накладення арешту на майно боржника одночасно з порушенням виконавчого провадження.

Згідно ст. 80 ФЗ «Про виконавче провадження» арешт застосовується:

для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або для подальшої реалізації;

при виконанні судового акту про конфіскацію майна боржника;

при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього і у інших осіб.

Даний перелік підстав є вичерпним, в будь-яких інших випадках застосування арешту як запобіжного примусового виконання неприпустимо.

Накладення арешту на майно боржника віднесено законом до виключної компетенції судового пристава-виконавця. Як випливає зі ст. 80 ФЗ «Про виконавче провадження», арешт майна боржника безпосередньо пов'язаний з оглядом, вилученням і передачею майна боржника на реалізацію, розкриттям приміщень і сховищ, займаних боржником або іншими особами або що належать боржникові або іншим особам.

При арешті майна боржника, також при здійсненні будь-яких встановлених законом виконавчих дій, спрямованих на виробництво арешту майна боржника, присутність понятих обов'язково [5]. Кількість понятих не може бути менше двох. B їх якості можуть виступати будь-які дієздатні громадяни, які досягли віку 18 років, не зацікавлені у вчиненні виконавчих дій та не перебувають між собою або з учасниками виконавчого провадження в спорідненості, підпорядкованості чи підконтрольності, в подружніх стосунках. Чим більше понятих бере участь у вчиненні виконавчих дій, тим більше кількість свідків зможуть підтвердити законність дій судового пристава-виконавця у разі їх оскарження.

Якщо при виробництві опису відсутній боржник або його представник, то опис майна проводиться в присутності кого-небудь з повнолітніх членів сім'ї боржника, а за відсутності цих осіб - за уч...


Назад | сторінка 5 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Арешт і стягнення майна боржника
  • Реферат на тему: Арешт майна боржника
  • Реферат на тему: Правові обмеження, що накладаються на боржника в ході виконавчого проваджен ...
  • Реферат на тему: Імунітет від стягнення певних видів майна боржника
  • Реферат на тему: Звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника-громадянина