ьно призначені для реєстрації подібних забруднень в морському середовищі.
Детальне обстеження трубопроводів з одночасним визначенням їх координат і картографуванням розташування виконуються з використанням буксируемой апаратури і ТПА. ТПА рухається вздовж трубопроводу, і оператори на судні фіксують технічний стан трубопроводу (Місця провисання, порушення гідроізоляції, стан протекторів електрохімічного захисту, стан обростання і т.д.).
Підсистема супутникового моніторингу нафтових забруднень в першу чергу повинна спиратися на радіолокаційні супутники. Вона може забезпечити:
- виявлення нафтових плям і джерел їх походження на обширній акваторії,
- оцінку напрямку і швидкості переміщення нафтових плям.
Супутникові радіолокаційні спостереження дають можливість отримувати одночасні зображення всій контрольованій акваторії з просторовим дозволом до декількох метрів регулярно протягом багатьох років.
Більш широке застосування супутникових методів з використанням сканерів кольору, ІЧ-радіометрів, альтиметрів і скатеррометров дозволяє оцінювати концентрації суспензії і хлорофілу, первинну продукцію в приповерхневому шарі моря, а також температуру поверхні моря, швидкість і напрямок приводного вітру, аномалії рівня морської поверхні. Супутникові спостереження забезпечують регулярну послідовність просторових розподілів кожного з вищевказаних параметрів і дозволяють своєчасно виявляти зміни, що відбуваються і виявляти їх причини. Супутникові спостереження дають можливість відслідковувати джерела виявлених забруднень і тим самим відрізняти забруднення, зумовлені нафтогазовидобувної діяльністю, від забруднень, не пов'язаних з такою діяльністю.
Слід зазначити, що супутниковий моніторинг, при всіх своїх перевагах, не може з багатьох причин замінити спостереження, проводяться з платформи або судна; розроблена система комплексного багаторівневого моніторингу передбачає їх оптимальне поєднання.
Основним призначенням підсистеми інформаційного забезпечення є збір і обробка даних від різних підсистем спостережень (стаціонарної, судновий, супутникової), аналіз отриманої інформації та передача створеної на його основі інформаційної продукції корпоративним органам управління промислової та екологічної безпекою та державним органам управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища.
В інформаційну продукцію доцільно включати такі відомості:
- оцінку техногенного впливу, прогноз можливих негативних змін у відповідних елементах природного середовища та природному комплексі в цілому;
- рекомендовані заходи, що знижують і локалізуючі негативні наслідки антропогенної діяльності.
Функціонування інформаційної підсистеми повинно здійснюватися в двох режимах: оперативному - on-line і в режимі отримання узагальненої інформації.
Водночас корпоративних інформаційних ресурсів часто буває недостатньо для оцінки та прогнозу стану і забруднення морського середовища в районах проведення робіт. Це обумовлено лабільністю морських екосистем, що знаходяться під впливом природних і антропогенних факторів, таких, як річковий стік і надходження забруднюючих речовин з річковими водами, водообмін з відкритою частиною моря. Недолік інформації може бути заповнений проведенням спостережень на Державної спостережної мережі, підвідомчій Росгідромету. Інтеграція корпоративного та державного екологічного моніторингу може розглядатися як регіональна система екологічного моніторингу.
Для сталого функціонування інформаційної підсистеми передбачається оснащення аналітичного центру, що виконує також функції оператора обладнанням для прийому і передачі інформації по супутникових каналах зв'язку, а також придбання ГІС-та WEB-технологій управління даними, інтеграції інформаційних ресурсів, аналізу та візуалізації надходить інформації. Аналогічне обладнання та програмне забезпечення доцільно встановити в спеціалізованому центрі моніторингу в компанії, що веде розробку родовища.
Висновок
Сучасна екологічна криза ставить під загрозу можливість сталого розвитку людської цивілізації. Подальша деградація природних систем веде до дестабілізації біосфери, втрати її цілісності і здатності підтримувати якості навколишнього середовища, необхідні для життя. Подолання кризи можливе тільки на основі формування нового типу взаємин людини і природи, виключають можливість руйнування і деградації природного середовища.
Сталий розвиток Російської Федерації, високу якість життя і здоров'я її населення, а також національна безпека можуть бути забезпечені тільки за умови збереження природних систем і підтримки відповідної якості навколишнього середовища. Для цього необхідно формувати й послідовно реалізовувати єдину державну політику в галузі екології, спрямовану на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Збереження та відновлення природних систем має...