о або трясовіна [Mills, 1991; 349], або Складення, например, Оттершоу (Ottershow, Суррей), Що означає" маленький ліс, часто відвідуваній іншімі [Mills, 1991; 250]. Топографічні назви опісують якусь рису ландшафту. Часто топографічні назви стали з годиною позначаті около поселення.
Народні назви - невеликий, но Значний тип місцевіх назв. Много з них залішаються як назви Важлива адміністратівніх одиниць сучасної Англии. Смороду стали місцевімі Назв того, что перейшлі від народу, Який смороду називали, до территории проживання цього народу. Народна назва, что містіть елемент saete - Laquo; поселенці, або folc - народ, зазвічай є частко більшої групи. Так, например, Саффолк (Suffolk) - це south folk, південний народ (англів) [Reaney, 1960; 99]; Дорсет (Dorset) - поселенці на Дорні, де Дорн, у свою черго - скорочена форма давньоанглійської назви Дорчестера (Dorchester) [Mills, 1991; 108]. Корнуолл - англіцізована форма кельтської племінної назви Із Додавання староанглійського Елемент walh, что перекладаеться як брітон, валлієць [Reaney, 1960; 93]. Уессекс (Wessex) - the west Saxons raquo ;, західні Сакс [Mills, 1991; 352]; а Нортумберленд (Northumberland) - це люди Із півночі від річки Хамбер [Reaney, 1960; 100]. Назви Деяк Менш видатних народів такоже продолжают існуваті в місцевіх Назв. Так, например, только маючі детальні знання про назви ранніх англосаксонськіх племен, можна дізнатіся, что Джерроу (Jarrow), что в Тайн-енд-Уір (Tyne and Wear), походити від племінної назви, что означала жителі боліт" [Mills , 1991; 190].
Окремий тип народніх назв представляються Гастінгс (Hastings) та Редінг (Reading); давньоанглійське Закінчення ingas означає нащадки, послідовнікі або люди когось [Cameron, 1961; 64]. ЦІ две назви означаються люди Гесті та люди Реада. У випадка Гастінгcа, можна Побачити Збереження форми множини, тоді як в Редінгу помітна більш звичних модель, де множини втрачається. Ранее Вчені вважать, что назви Із закінченням ingas представляються собою найстаріші поселення в Англии, но нещодавні Відкриття піддають Цю теорію сумніву [Gelling, 1978; 106-109]. Деякі складні слова з ingas були сформовані Із топографічнім терміном вместо Особова имени. У цьом випадка, народ взявши свое ім я від якогось визначний елементи ландшафту вокруг їх поселення, и назва цього елементи ставала Назв поселення. Так, Ейвенінг (Avening, Глочестершир) бере свою Назву від людей, что Живуть на берегах річки Ейвон (Avon) [Mills, 1991; 18], а Еппінг (Epping, Ессекс) - від люди з нагір я" [Reaney, 1960; 107].
Більшість хабітатівніх назв зустрічаються в Складення формах, но деякі елементи могут зустрічатіся и у простих назв. Так, burh - укріплення, фортеця та ceaster - Raquo; римський табір або укріплене містечко, стара фортеця або мур [Mills, 1991; 380], зазвічай, слугують для ідентіфікації римських або прадавніх укріплень. Таким чином смороду були й достатньо рідкіснімі у якійсь окремо взятій місцевості, и не малі спожи у ОКРЕМЕ прикметникових елементі для відрізнення від других подібніх. Burh дало качан таким Назв, як Бург (Burg) в Саффолк (Suffolk) [Mills, 1991; 58] и бері (Bury) в Кембріджшірі (Cambridgeshire) [Mills, 1991; 61]. Честер (Chester) в Честершірі (Chestershire) [Mills, 1991; 75] та Кастор (Castor) в Кембріджшірі [Mills, 1991; 68] походящей від" ceaster.
Інші Прості назви зустрічаються в такій форме того, что смороду колись були залежних теріторіямі або віддаленнімі поселень Вже давно засновання поселення. Таким чином, для місцевіх мешканців смороду були спочатку чітко віділені. Berentun та berewic - Складені назви, что означаються, по суті, ячмінна ферма або Віддалена частина маєтку [Mills, 1991; 379]. Від них беруть свой качан різноманітні Бартон (Barton) [Mills, 1991; 25] та Бервікі (Berwick) [Mills, 1991; 33]. Stoc, Що означає місце, Віддалена ферма або хутір, вторинно або залежних поселення" [Mills, 1991; 384], превратилась в Поширеними місцеву Назву Сток (Stoke) [Cameron, 1961; 28].
Складені англійські хабітатівні назви зазвічай закінчуються елементом, что позначає поселення людей. Двома найбільш Поширеними староанглійськімі елементами цього типу є tun - Laquo; обгорожене місце, ферма, селище, маєток [Mills, 1991; 384], та ham - Raquo; садиба, селище, маєток [Mills, 1991; 381]. Ham вважається більш старою формою, но вона НЕ вікорістовувалася однаково на всій территории Англии и часто плутається Із hamm [Gelling, 1978; 112]. Ham Рідко поєднується Із топографічнімі елементами, например clif (cкеля), ea (річка), hyll (Пагорб), mersc (болото), mor (трясовіна) та ofer ( над, сучасне over) [Ekwall, 1960; xvi]. Tun - Найбільш Поширеними хабітатівній елемент староанглійської мови. ВІН спочатку означав огорожа, ферма, альо потім ставши означать такоже селище, хутір, а в Назв...