зрушення в структурі суспільного виробництва. [11 стор.111]
В якості заходів, спрямованих на зниження дефіциту бюджету, використовуються такі заходи, які, з одного боку, стимулюють приплив надходжень до бюджету, а з іншого, - сприяють скороченню витрат держави. До них відносяться:
підвищення ефективності роботи промисловості, сільського господарства та інших галузей народного господарства, які сприяють зростанню грошових накопичень - основного джерела платежів до бюджету;
зміна напрямків державних інвестицій у галузі економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі бюджетних коштів;
залучення в країну іноземного капіталу. При його допомозі вирішуються відразу кілька завдань, причому не тільки фіскального, але й економічного характеру: скорочуються бюджетні витрати на фінансування капітальних вкладень (отже, зменшується розрив між доходами та витратами), розширюється база для виробництва товарів і послуг, з'являються нові платники податків, і, звідси випливає, що збільшуються надходження до бюджету;
втілення в життя всіх тих конкретних заходів у фінансово-економічній сфері, які сприяють зростанню доходів і зниження витрат бюджету. [11 стор. 111-112]
Також за останні десятиліття багато економістів намагаються сформувати різні методологічні підходи до вибору шляхів скорочення дефіциту державного бюджету. Можна виділити три основні концепції регулювання бюджетного дефіциту:
концепція щорічного балансування;
концепція циклічного балансування;
концепція функціональних балансів.
Концепція щорічного збалансування полягає в тому, що обсяги податкових надходжень сьогодення і майбутнього періоду повинні бути рівні державним видаткам таких же періодів. При цьому економічні суб'єкти діють раціонально і будь-який приріст заборгованості держав сприймають як приріст податків у майбутньому, оскільки іншого джерела доходів, крім податків, у держави немає.
Концепція циклічного балансування допускає балансування бюджету в ході економічного циклу: дефіцити в періоди спаду дозволяють стимулювати сукупний попит, а надлишки в періоди підйомів - стримувати занадто високі темпи зростання економіки.
Концепція функціональних балансів розглядає проблему збалансованого бюджету як другорядну. Найважливішою висувається завдання стабілізація економічного розвитку. При цьому зростання державного боргу не призведе до банкрутства держави, так як державний борг повертати не треба, його досить обслуговувати і рефінансувати, держава може знизити тягар державного боргу або підвищити податки.
Ще за сприятливих умов розвитку економіки держава може мати профіцит бюджетів (консолідованого, республіканського, місцевих), що вважається позитивним фінансовим явищем.
Відповідно до законодавства, профіцит бюджету затверджується в такому ж порядку, який передбачений для затвердження дефіциту відповідного бюджету.
У разі відсутності боргових зобов'язань профіцит бюджету може бути використаний на інші цілі. Рішення про використання профіциту республіканського бюджету визначається законодавчими актами, профіцит місцевого бюджету - рішеннями місцевих Рад депутатів.
За своєю суттю, держбюджет - це основний фінансовий план держави, економічна категорія, сукупність економічних відносин з приводу формування, розподілу і використання централізованого фонду фінансових ресурсів держави.
Завдяки бюджету будь-яка країна може впливати на розвиток економіки, фінансувати галузі матеріального виробництва, наукових установ, заходів пов'язаних з розвитком зовнішньоекономічних зв'язків з іншими країнами і регіонами, здійснювати соціальні перетворення та ін.
Бюджет є не тільки економічною, але й історичною категорією, що з'явилася з виникненням держави, розвитком товарно - грошових відносин і існуючий в різних епохах для забезпечення виконання загальнодержавних функцій. У зв'язку з цим його сутність як економічної категорії і основне призначення не змінюються залежно від зміни суспільних формацій.
У міру розвитку ринкових відносин і здійснення економічно обґрунтованої фінансової політики в країні роль держбюджету у соціальних процесах постійно посилюється. Це обумовлено, насамперед, об'єктивною необхідністю поліпшення якості життя населення.
2. Проблема дефіциту і боротьба з ним: зарубіжний досвід
держбюджету західних країн з розвиненою ринковою економікою є хронічно дефіцитним і нерідко дефіцити приймають розміри, загрозливі соціально-економічному розвитку держав. Економічна наука встановила (і практика це підтв...
