Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Особливості інфляційних процесів України та розробка нових методів боротьби з ними

Реферат Особливості інфляційних процесів України та розробка нових методів боротьби з ними





ати праці. Так, в 1991 році, по скороченню національного доходу на 1,5% грошові доходи населення збільшилися на 11,1%. Ця тенденція зберігалася і наступні роки, що призвело до виникнення надлишку платіжних засобів за кількістю товарів. Почали підвищуватися ціни.

Розглядаючи специфіку інфляційного процесу в Україні, слід врахувати досить значний тиск на цінову динаміку, що спричинили зовнішньоекономічні фактори

Вплив зовнішніх факторів на інфляцію в Україні здійснювалося за кількома основними напрямами [5, с. 231]:

? зростання цін на імпортовані товари (насамперед на енергоносії);

? доларизація української економіки;

? вивіз капіталу з України;

? зростання зовнішнього боргу.

Слід також зазначити, що в цей час інфляцію «розкручував» ефект Олівера-Танзі. Суть цього ефекту в тому, що платники податків затягують виплати податкових платежів до того моменту, коли через інфляцію їх платежі не стануть «дешевше», тобто до того моменту, поки інфляція не «з'їсть» певну частину платежу. Такі дії з боку платників податків викликають дефіцит бюджету, що ще більше «розкручує» інфляцію.

Вперше на цей ефект звернули увагу в 70-і роки в Латинській Америці в умовах інфляції. Пізніше були розроблені методи боротьби з цим ефектом, а саме індексація податкових платежів. Це дозволяє не дати недобросовісним платникам податків підсилити процес інфляції і, почасти, уникнути дефіциту бюджету.


. 2 Специфіка інфляційних процесів. Інфляція в Україні в 2000-2014 роках


Розглянемо графік «Інфляція в Україні з 2000 року по квітень 2014» [4].


Графік 1.


В Україні вже півтора десятка років не припиняється висока інфляція [4]. Гіперінфляція 90-х вщухла після 2000 г. Але з 2003-го знову її темпи стали наростати. Наприкінці 2007-го - початку 2008 рр. стався загрозливий сплеск. Інфляція приймає форму галопуючої. Плани антиінфляційних заходів Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів і Національного банку демонструють нерозуміння причин і безпорадність їх укладачів.

Тривалість досить високої інфляції свідчить про те, що в її основі лежать фундаментальні економічні фактори, а не просто наростання грошової пропозиції, як прийнято думати з подачі традиційних підручників. У багатьох роботах демонструють рівняння і графіки кореляції між динамікою грошової пропозиції і динамікою цін. Але така кореляція, якщо вона проявляється, нічого не доводить, оскільки має місце автокорреляция: зростання цін викликає зростання потреби в грошах, а не тільки навпаки. Потрібно враховувати, що в 90-і роки монетизація економіки була штучно занижена. Вихід із кризи почався в 2000 р завдяки тому, що в економіку стали надходити доходи від експорту і монетизація почала зростати, поступово зближуючись з рівнем економічно розвинених країн.

Розвиток економіки вимагає забезпечення грошима. Так що поступове збільшення маси грошей в економіці - нормальне явище і саме по собі інфляції не викликає. Інфляція може походити від того, що пропозиція товарів не встигає за зростанням попиту, викликуваним припливом грошей, і від того, що значна частина грошей не обслуговує виробництво, а рухається лише в сфері торгівлі та споживання. Так що за впливом на інфляцію гроші грошах ворожнечу.

Головною причиною безперервної інфляції в Україні є відставання виробництва товарів від підслідний зростання грошових доходів населення. Номінальні нарахування грошових доходів населення з 2000 р збільшилися в 3,7 рази. Жоден показник виробництва не зростав такими темпами. На гривню нараховується доходу в 2006 р доводилося тільки 84% номінального ВВП 2000 році, а реального 44,2%. Продукції тваринництва на гривню доводилося 40,1% рівня 2000 р у т. Ч. М'яса 64%, молока та молочних продуктів 40,9%, продукції харчової промисловості 58%, легкої промисловості 35,7% і т. Д. Нараховані доходи не забезпечені товарами власного виробництва. Брак товарів підтверджується даними про виробництво і споживання товарів на душу населення: м'яса та м'ясопродуктів в 1990 р споживалося в середньому 68 кг на людину, в 2000 р - 33 кг, в 2006 р - 42 кг. Молока і молочних продуктів відповідно 373, 199 і 235 кг [6].

Слід також врахувати, що споживання м'яса в квінтильній (20% -ної) групі з найбільш низькими доходами в 2 рази менше, ніж середнє. До насичення далеко.

Звичайно, населення споживає продукти не тільки вітчизняного виробництва, але й імпортовані. По ряду товарних груп імпорт переважає. Але в інфляції останніх років провідне місце займало продовольство. Разом з тим держава не повинна допускати залежності продовольчого забезпечен...


Назад | сторінка 5 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Демографічна Ситуація в Україні з 2000 по 2008 рік
  • Реферат на тему: Залежність споживання и заощаджень від росту податків. Вплив податків на е ...
  • Реферат на тему: Економічне зростання, безробіття та інфляція в Росії. Кредитування і функц ...
  • Реферат на тему: Інфляція в умовах перехідної економіки. Особливості інфляційних процесів в ...
  • Реферат на тему: Інфляція, ее причина и Наслідки. Інфляція в Україні