езервів однакова для всіх банків і дорівнює 10%; в балансових звітах банку відображаються тільки зміни; надлишкові резерви (вони дорівнюють різниці між загальними і обов'язковими резервами банку) банки використовують для видачі позики одній особі.
Припустимо, людина вклала в банк А 1000 дол. Тоді балансовий звіт банку, в якому за умовою відображаються тільки зміни, буде таким:
Таблиця 1 - Балансовий звіт банку А
Банк ААктівиПассіви Резерви + +1000 дол.Депозіти + 1000 дол.
Фактичні резерви банку А складають 1000 дол., обов'язкові - 10%, або 100 дол. Надлишкові резерви дорівнюють 900 дол. (1000 - 100). Банк А має право віддати в позику 900 дол. Припустимо, він дав у позику ці гроші якомусь господарюючому суб'єкту.
Таким чином, на рахунку банку А значаться депозити у сумі 1000 дол. і позика в 900 дол. Загальна сума грошей складає 1900 дол. Отже, банк А створив 900 дол. додаткових грошей.
Припустимо, господарюючий суб'єкт використовував отриману позику в 900 дол. для оплати купленого сировини. Постачальники сировини переведуть отримані гроші (готівка або чек) на свій рахунок у банку Б. Цей банк, отримавши внесок у розмірі 900 дол., Теж залишить резерв в 10%, а решта грошей віддасть в позику. Його балансовий звіт буде таким:
Таблиця 2 - Балансовий звіт банку Б
Банк БАктівиПассіви Обов'язкові резерви + 90 дол.Депозіти + 900 дол. Позичка + 810 дол.
Банк Б створює додаткові гроші - 810 дол. Отримавши цю позику, інший господарюючий суб'єкт може витратити її, заплативши третім особам за товари або послуги. Останні отримані гроші покладуть в банк В. Балансовий звіт банку В буде:
Таблиця 3 - Балансовий звіт банку В
Банк ВАктівиПассіви Обов'язкові резерви + 81 дол.Депозіти + 810 дол. Позичка + 729 дол.
Процес цей буде тривати до тих пір, поки вся сума вкладу не буде використана в якості обов'язкових резервів. Теоретично при нормі резервів в 10% кожен 1 дол., Вкладений в банк, призведе до створення 10 дол. І навпаки, кожен вилучений з банку 1 дол. призведе до скорочення грошової маси на 10 дол., тобто має місце ефект мультиплікації. Грошовий мультиплікатор m можна визначити за формулою [13, с.262]:
=1/R
де R - резервна норма; - максимальна кількість кредитних грошей, який може бути створено 1 дол. при даній величині R.
Обсяг коштів на резервних рахунках кредитно-фінансових інститутів є основним об'єктом грошово-кредитного регулювання. Змінюючи його за допомогою інструментів грошово-кредитної політики, можна впливати на пропозицію грошей з метою стабілізації сукупного обсягу виробництва, рівня цін і зайнятості.
2 Аналіз кредитної активності банків і розрахунок грошового мультиплікатора Республіки Білорусь
Сучасний етап розвитку економіки Республіки Білорусь характеризується загальною економічною нестабільністю і необхідністю активного регулювання економічних процесів. Головна причина цього - наслідки глобальної економічної кризи.
Загальним симптомом глобальної кризи стала гостра нестача банківської ліквідності, яку і намагалися ліквідувати керівництва держав шляхом фінансових вливань.
Термін «ліквідність» (від латинського слова «liquidus» - рідкий, текучий) у буквальному своєму розумінні означає легкість реалізації, продажі, перетворення матеріальних цінностей у гроші.
Ліквідність комерційного банку - поняття більш широке і означає можливість банку своєчасно і повністю забезпечувати виконання своїх боргових і фінансових зобов'язань перед усіма контрагентами, що визначається наявністю достатнього обсягу власного капіталу банку, оптимальним співвідношенням величини і термінів розміщення коштів по статтям активу і пассі¬ва балансу.
Іншими словами, ліквідність комерційного банку базується на постійній підтримці об'єктивно необхідного співвідношення між трьома її складовими: власним капіталом банку, залученими і розміщеними коштами, що досягається шляхом оперативного управління їх структурою.
Сьогодні в забезпеченні банківської ліквідності існує два основних підходи: банк повинен мати завжди в запасі необхідний обсяг ліквідних активів, або можливість залучити їх у будь-який момент на фінансовому ринку. В економічній літературі дана альтернатива виражається в поділі банківської ліквідності на «ліквідність-запас» (стаціонарна ліквідність) і «ліквідність-потік» (поточна ліквідність). «Запас» характеризує ліквідність балансу банку на певний момент, здатність відповісти за своїми поточними зобов'язання...