ве найменування зобов'язане припинити його використання і відшкодувати завдані збитки.
Місцем знаходження юридичної особи визнається місце його державної реєстрації, якщо відповідно до закону в установчих документах юридичної особи не буде встановлено іншого. На даний момент відсутні норми закону, що встановлюють випадки, коли місце знаходження юридичної особи відмінне від місця його державної реєстрації, може або має бути визначено установчими документами. Зокрема, місце знаходження юридичної особи має значення:
В· при оподаткуванні даної юридичної особи;
В· при вирішенні питання про його резіденстве з метою валютно-експортного регулювання;
В· при вирішенні судових спорів та визначення підсудності;
5. РЕОРГАНІЗАЦІЯ І ЛІКВІДАЦІЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
Юридична особа в процесі здійснення своєї діяльності мають право створювати власні відокремлені підрозділи-представництва та філії, які не є самостійними суб'єктами права - юридичними особами. Представництво - відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем його знаходження, яке представляє інтереси юридичної особи та здійснює їх захист. Філія - ​​відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза місцем його знаходження та здійснює всі його функції або частину, в тому числі функції представництва. Юридична особа може наділяти їх майном, визначати обов'язкові для них положення, в тому числі порядок діяльності, призначати керівників представництв і філій. Керівники представництв і філій діють на підставі довіреностей, виданих юридичною особою. Представництва та філії, створювані юридичною особою, повинні бути зазначені в його установчих документах.
Юридична особа може бути реорганізовано. Існують такі форми реорганізації: злиття, приєднання, поділ, виділення і перетворення його в іншу організаційно-правову форму.
Документом, що визначає сукупність прав і обов'язків, які переходять від однієї юридичної особи до іншої в процесі реорганізації, є передавальний акт (злиття, приєднання, перетворення) або розподільчий баланс (поділ, виділення). Передавальний акт та розподільчий баланс повинні містити положення про правонаступництво за всіма зобов'язаннями реорганізованого юридичної особи у відношенні всіх його кредиторів та боржників, включаючи оспорювані зобов'язання.
Реорганізація проводиться за рішенням засновників, органу юридичної особи, яка має на те повноваження, закріплені в установчих документах, а також при поділі і виділенні у встановлених законом випадках - за рішенням уповноважених державних органів або суду. Якщо реорганізація юридичної особи не буде проведена за рішенням уповноважених державних органів або суду добровільно, то суд має право призначити майна юридичною особою, до якої перейдуть всі повноваження з управління його справами.
У всіх випадках реорганізації, за винятком приєднання, юридична особа вважається реорганізованим з моменту державної реєстрації знову виниклих юридичних осіб. При реорганізації у формі приєднання реорганізація юридичної особи, до якого приєднується інша юридична особа, вважається закінченою з моменту внесення до державного реєстру юридичних осіб запису про припинення діяльності приєднаного юридичної особи.
Після прийняття рішення про реорганізацію юридичної особи його засновники або орган, що прийняв рішення про реорганізацію, зобов'язані письмово повідомити про це кредиторів реорганізованих юридичної особи. Кредитори реорганізованих юридичної особи має право вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язань, боржником за яким є це юридична особа, і відшкодування збитків.
Ліквідацією юридичної особи визнається його припинення без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших особам. Ліквідація юридичної особи може бути добровільною - за рішенням його засновників або уповноваженого на те установчими документами органу юридичної особи або примусово - за рішенням суду у визначених законом випадках.
Юридичні особи - комерційні організації, за винятком казенного підприємства, можуть бути визнані за рішенням суду неспроможними (банкрутами), що тягне за собою їх ліквідацію. Юридичне особа може також спільно зі своїми кредиторами прийняти рішення про своє банкрутство і добровільної ліквідації. p> Засновники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про ліквідацію, повинні зробити наступні дії:
негайно повідомити про це в орган, здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, для внесення до єдиний державний реєстр юридичних осіб запису про те, що дане юридична особа перебуває у процесі ліквідації;
призначити за погодженням з органом, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, ліквідаційну комісію та встановити порядок і строки ліквідації.
З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Для завершенн...