районі Бад-Хоннефа. У річку вилилося близько 1 тис.т нафти. Нафтова плівка покрила річку протягом 7 км. Під загрозою опинилася життя річкових мешканців в районі 50 км нижче західно-німецької столиці.
У 1989 р. індійський танкер "Канченджунга" налетів на рифи в Червоному морі в територіальних водах Саудівської Аравії-в 5 км від порту Джида. З пробоїн витекло більше 10 тис.т нафти.
Сумний список танкерних аварій можна було б продовжити, але їх частка в нафтовому забрудненні моря порівняно невелика. У 3 рази більше надходить нафти в акваторії за рахунок промивання цистерн танкерів і скидання цієї води; в 4 рази інтенсивніше забруднюють моря й океани покидьки нафтохімічних заводів, майже стільки ж нафти поставляють і аварії морських бурових (рис. 2).
Сумний рекорд по забрудненню морських вод належить нафтовій свердловині "Іксток-1" (Мексика), пробуреної біля берегів п-ова Юкатан у Мексиканській затоці. Аварія трапилася в червні 1979 р. призвели р. і щодня в акваторію виливалося більше 4 тис.т нафти. Свердловина фонтанировала більш місяці, виплеснув з надр майже 0,3 млнл "чорного золота". Ліквідація фонтану обійшлася в 131,6 млн.дол.
Встає загрозливий питання: що робити з цими "Чорними океану-ми"? Як врятувати їх мешканців від загибелі? p> Будуються різні плани. У Франції створена спеціальна центрифуга марки "Ціклонет". Вона встановлюється на самохідної портової баржі разом із групою насосів, які збирають з поверхні воду разом з плівкою нафти. Потрапляючи потім в обертові барабани пристрою, суміш швидко розділяється, продуктивність 200 M/ч.
Шведські і англійські фахівці для очищення морських вод від нафти пропонують використовувати старі газети, шматки обгортки, обрізки з паперових фабрик. Все це подрібнюється на тонкі смуги довжиною 3 мм. Покинуті на воду, вони здатні увібрати в себе 28-кратну кількість нафти в порівнянні з власною масою. Потім паливо з них легко витягається пресуванням. Такі смужки паперу, поміщені у великі нейлонові "авоськи", пропонується використовувати для збору нафти в море на місці катастрофи танкерів
Є й інші плани. Хороші результати дає застосування диспергаторов - особливих речовин, що зв'язують нафту; обробка нафтових плівок залізним порошком з наступним збиранням "тирси" магнітом. Великі надії покладаються на біологічний захист: у лабораторіях фірми "Дженерал електрик" (США) створений супермікроб, здатний розщеплювати молекули УВ.
Російські вчені встановили, що деякі жителі морів зовсім не страждають від нафтового забруднення. У Каспії, наприклад, живе молюск - кардиум. Це крихітне істота, що отримало свою назву за серцеподібну форму раковінкі, грає важливу роль в очищенні морської води, добуваючи собі таким чином і їжу, і кисень для дихання. Якщо подібними здібностями міг би володіти людина, то в добу він повинен був би пропускати крізь себе більше 200 т води! Природа "планувала" необхідність очищення морів і океанів, адже відомо і природне надходження нафти в ці водойми. Проникнення її під землі зафіксовано, наприклад, біля берегів Каліфорнії, Австралії, Канади, Мексики, Венесуели, у Перській затоці. На одній з ділянок дна Каліфорнійського затоки, в протоці Санта-Барбара, зафіксована природна витік нафти з надр з дебітом від 350 до 500 м на добу. Передбачається, що цей процес протікає тут уже десятки тисяч років, а вперше був зареєстрований в 1793 р. англійським мореплавцем Д.Ванкувером. За оцінками вчених США, річне надходження нафти у Світовий океан при природному просочуванні становить від 200 тис. т до 2 млн. т. Перший межа найбільш імовірний, він складе всього близько б% від загального обсягу нафти, що надходить в моря й океани планети з антро-погенних джерел. Досить сказати, що при згадуваній вже аварії танкера "Торрі Каньйон" в океан вилилося стільки ж нафти, скільки просочується у воду з каліфорнійських родовищ за 28 років. Такі кількості не під силу живим санітарам моря, людина ж поки істотної допомоги їм надати, на жаль, не в змозі.
Крім нафти, в моря й океани виноситься багато інших продуктів життєдіяльності людини, забруднюючих ці водойми. За даними Ж.-И.Кусто, у верхньому шарі океанів до глибини 300 м міститься свинець, ртуть, кадмій, які вбивають рибу і навіть самих людей. За відомостями вчених Каліфорнійського університету, тільки в північній акваторії Тихого океану на початок 80-х рр.. плавало близько 5 млн. старої гумового взуття, 35 млн. порожніх пластмасових пляшок і близько 70 млн. скляних. Ж.-И.Кусто пише: "Море стало стічної ямою, куди стікаються всі забруднюючі речовини, що виносяться отруєними річками; всі забруднюючі речовини, які вітер і дощ збирають у нашій отруєної атмосфері; всі ті забруднюючі речовини, які скидають такі отруйники, як танкери. Тому не слід дивуватися, якщо помалу з цієї стічної ями йде життя ".
Така ж ситуація складається з гідросферою і на континенті:
річки і озера робляться непридатними не тільки для їх закон...