Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Мораль і етика в медицині: від Гіппократа до наших днів

Реферат Мораль і етика в медицині: від Гіппократа до наших днів





стини (експерименті), є іспит об'єкта живої природи з метою отримання достовірної інформації про нього самого. Тому тут внутрішньо наявна і морально-етичний аспект. Не випадково між природною наукою і суспільною мораллю формується внутрішня взаємозв'язок. Сучасний вчений не зможе при проведенні дослідів з живим організмом перебувати поза сферою впливу суспільної моралі. А якщо мова йде про людину, її життя, обмежуватися тільки дослідницької функцією науки просто неприпустимо. p align="justify"> Кожному вченому, кожному медику, який планує біомедичні дослідження, необхідно спочатку прийняти до уваги не тільки їх теоретичну обгрунтованість, методологічну коректність і технічну реалізованість, а й етичну прийнятність.

Біоетика нині перетворюється на специфічну область біофілософіі, осмислювати філософсько-моральні цінності феномену життя взагалі і людської зокрема. Вона формується на стику традиційної моралі і професійної медичної етики (деонтології). Біоетику цілком можна вважати колективної совістю всього медичного співтовариства, що вказує на персональну гуманітарну відповідальність кожного його члена за збереження життя на Землі. Не можна вважати випадковим те, що її виникнення і розвиток пов'язані із змінами в науковій сфері біомедицини, медичної науки, практичної охорони здоров'я, що відбуваються при активній дії науково-технічного та технологічного прогресу. Насамперед йдеться про значні досягнення в галузі генної інженерії, трансплантації органів, біотехнології тощо

Нові генно-інженерні технології, пов'язані з можливим застосуванням революційних досягнень біомедичної науки в клінічній практиці, зовсім не гарантують сприятливий результат лікування будь-якого тяжкохворого.

У своїх дослідженнях живих систем медикам і вченим сьогодні дуже важливо не впадати у відомі крайнощі. Орієнтирами тут повинні служити не тільки професійні знання про можливі сценарії змін в організмі, але перш за все духовні цінності та соціально-моральні установки, які застерігають від непередбачуваних небезпечних наслідків биогенетического впливу. p align="justify"> Але сьогодні все більшої актуальності набуває завдання підвищення морально-етичної відповідальності вченого-дослідника за будь-які можливі негативні наслідки застосування нових технологій втручання в природно-природні процеси. Її рішенням і займається біоетика. p align="justify"> Специфіка біоетики полягає насамперед у зіставленні її принципів з поняттями більш широкої моральної сфери - етики медицини, що дозволяє привернути увагу до наукової та практичної діяльності медиків, які прагнуть до радикальної зміни природи людини. Надзвичайно важливо підкреслити, що оволодіння біоетичній культурою є завданням не тільки вчених-природничників, але і всього населення. Розвиток її має стати справою державної важливості. p align="justify"> Біоетика принципово відрізняється від етики науки, класичної етики і навіть деонтології. Говорячи про біоетичних принципах поведінки вчених, слід мати на увазі унікальність їх науково-дослідницької діяльності, а насамперед - її соціальну значущість. Проблеми сучасної медицини придбали глибокий філософський зміст. p align="justify"> При формуванні біоетичного самосвідомості професійного медичного співтовариства зустрілося чимало труднощів. Одна з них - свідома підміна морально-етичного змісту біоетики правовими кодексами. Пропонується, наприклад, законодавчо регулювати всі біомедичні дослідження та медичну практику в таких сферах, як трансплантологія, проведення штучного аборту, визначення моменту смерті, межі жізнеподдержівающего лікування безнадійно хворих і т.д.

Важливою темою для біоетики як принципово нової філософсько-медичної дисципліни стає моральне і правове осмислення медичної реальності як сфери особливо відповідального ставлення лікаря, вченого до своєї професійної діяльності.


6. Біоетичні осмислення хвороби


В даний час експлуатується чимало дефініцій поняття В«хворобаВ», запропонованих видатними вченими, лікарями. Так, Р.Вірхов визначав хворобу як В«життя при ненормальних умовахВ», як В«порушення функцій, внаслідок якого виникає загроза життюВ». Сучасні вчені трактують хворобу як В«стан, обумовлений порушеннями структури і функцій організму і його реакціями на ці порушенняВ». При цьому підкреслюється, що В«в основі цього стану завжди лежать ті чи інші порушення гомеостазису, тобто врівноваження всіх життєвих процесів всередині організму і його відносин із зовнішнім середовищем В».

В даний час встановлено, що на активізацію хворобливого стану людини роблять вплив багато чинників, але перш за все реально існуючі навколо нього електромагнітні та акустичні поля.

Філософи та лікарі-мислителі причини всіх захворювань з давнини підрозділяли на три великі категорії. Перша пов'язув...


Назад | сторінка 5 з 7 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Питання медичної етики та деонтології
  • Реферат на тему: Вищі моральні цінності та основні категорії етики
  • Реферат на тему: Проблеми життя і смерті в духовному досвіді людства. Біоетика
  • Реферат на тему: Поняття і предмет етики як науки
  • Реферат на тему: Основи професійної етики та моралі