зазнають деякі психологічні та/або косметичні проблеми, при триваючому зростанні і підозрі на злоякісність процесу. Хоча відносний ризик виникнення раку молочних залоз у чоловіків з гінекомастія і підвищений, проте він зустрічається рідко. Літнім чоловікам, яким призначений діетилстильбестрол, можна рекомендувати профілактичне опромінення молочних залоз перед початком терапії, що надійно запобігає гинекомастию і рідко викликає ускладнення. У рідкісних випадках, якщо гінекомастія супроводжується больовими відчуттями і неможливо застосувати інші методи лікування, може бути показана терапія антиестрогенами, такими як тамоксифен.
Висновок
Молочна заліза знаходиться під постійним гормональним впливом і так само, як і матка, є органом-мішенню для статевих стероїдних гормонів. На неї чинять вплив різні за хімічною структурою і біологічній дії гормони: стероїдні гормони яєчників та кори надниркових залоз, пептидні гормони гіпофіза, гормони щитовидної і підшлункової залоз.
Таким чином, молочна залоза є ланкою складної гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи і реагує на різні гормональні порушення. Стан молочних залоз і картина їх структури - чуйний показник порушень гормонального статусу.
Список літератури
1. Габуния М.С. Репродуктивне здоров'я жінок і стан молочних залоз. Дисс. Дакто. мед. наук. М., 2001. p> 2. Савельєва І.С. Молочні залози і гормональна контрацепція.// Гінекологія. - 1999. - Т.1. - № 2. - С. 14-16. p> 3. Сметник В.П. Статеві гормони і молочна залоза.// Гінекологія. -2000. - № 2 (5). - С. 13-16. p> 4. Волков Н.А. Патологія лактації і мастопатія. - Новосибірськ. - 1996.-200 с. p> 5. Сєров В.Н., Прилепська В.М., Пшеничникова Т.Я. та ін Практичний посібник з гінекологічної ендокринології. - М. - 1995. - С. 403-414. br/>