х, матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як вирішує підприємство питання зниження собівартості продукції.  
 Безпосередньою завданням аналізу є: перевірка обгрунтованості плану по собівартості, прогресивності норм витрат; оцінка виконання плану і вивчення причин відхилень від нього, динамічних змін, виявлення резервів зниження собівартості; пошук шляхів їх мобілізації. 
  Виявлення резервів зниження собівартості має спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного і організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків. 
				
				
				
				
			  Витрати живої і матеріалізованої праці в процесі виробництва становлять витрати виробництва.  В умовах товарно-грошових відносин і господарської відособленості підприємства неминуче зберігаються відмінності між суспільними витратами виробництва і витратами підприємства.  Громадські витрати виробництва - це сукупність живої і матеріалізованої праці, що знаходить вираз у вартості продукції.  Витрати підприємства складаються з усієї суми витрат підприємства на виробництво продукції та її реалізацію.  Ці витрати, виражені в грошовій формі, називаються собівартістю і є частиною вартості продукту.  У неї включають вартість сировини, матеріалів, палива, електроенергії та інших предметів праці, амортизаційні відрахування, заробітна плата виробничого персоналу та інші грошові витрати.  Зниження собівартості продукції означає економію уречевленої і живої праці і є найважливішим чинником підвищення ефективності виробництва, зростання накопичень. 
  Найбільша частка у витратах на виробництво промислової продукції припадає на сировину і основні матеріали, а потім на заробітну плату і амортизаційні відрахування.  p> Собівартість продукції знаходиться у взаємозв'язку з показниками ефективності виробництва. Вона відбиває велику частину вартості продукції і залежить від зміни умов виробництва і реалізації продукції.  Істотний вплив на рівень витрат роблять техніко-економічні фактори виробництва.  Це вплив виявляється в залежності від змін в техніці, технології, організації виробництва, в структурі і якості продукції і від величини витрат на її виробництво.  Аналіз витрат, як правило, проводиться систематично протягом року з метою виявлення внутрішньовиробничих резервів їх зниження. 
  Для аналізу рівня та динаміки зміни вартості продукції використовується ряд показників.  До них відносяться: кошторис витрат на виробництво, собівартість товарної і реалізованої продукції, зниження собівартості порівнянної товарної продукції і витрати на один карбованець товарної (реалізованої) продукції.  p> Кошторис витрат на виробництво - найбільш загальний показник, який відображає всю суму витрат підприємства на його виробничої діяльності в розрізі економічних елементів.  У ній відображені, по-перше, всі витрати основного і допоміжного виробництва, пов'язані з випу...