1.2 Нормування матеріальних ресурсів
За принципами організації оборотні засоби поділяються на нормовані і ненормовані. Нормування оборотних коштів забезпечує безперервність процесу виробництва і сприяє ефективному використанню ресурсів промислового підприємства. p> До нормованих оборотних засобів відносяться: виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція. Нормовані оборотні кошти включають всі оборотні кошти, що знаходяться в сфері виробництва. У сфері звернення нормується та частина оборотних коштів, яка упредметнена в готової продукції.
До ненормованих оборотних засобів відносяться: відвантажена продукція, грошові кошти на розрахунковому рахунку та кошти в розрахунках, дебіторська заборгованість.
Величина нормованих оборотних коштів повинна завжди відповідати реальній потребі виробництва. При заниженні нормативу підприємство не може забезпечити виробництво необхідними запасами, своєчасно розплатитися з постачальниками, робітниками, службовцями і т.п. При завищенні нормативу виникають значні наднормативні запаси, відбувається заморожування коштів, що веде до втрат. Крім того, завищений норматив сприятиме скороченню рівня рентабельності, збільшенню розміру виплати за збільшення вартості майна підприємства.
Найбільш економічно нормативи оборотних коштів розробляти безпосередньо на підприємстві спеціальною комісією з працівників фінансової та економічної підрозділи підприємства на чолі з директором і його заступником з економічних питань, які стверджують розроблені нормативи.
Для встановлення оптимальної величини нормованих оборотних коштів велике значення має нормування витрат матеріальних ресурсів, тобто встановлення максимально допустимої кількості сировини чи матеріалів, необхідних для виготовлення продукції або виконання роботи з урахуванням проведення намічених організаційно-технічних заходів по вдосконаленню виробництва. Нормування витрати матеріальних ресурсів спрямоване на виявлення і мобілізацію внутрішніх резервів для раціонального використання матеріальних ресурсів.
Норми витрати матеріальних ресурсів поділяються на п'ять груп залежно від призначення нормованого матеріалу, часу дії норми, масштабу дії, об'єкта нормування та номенклатури матеріалів. Останні в силу специфіки нормування діляться на підгрупи: норми витрати допоміжних матеріалів, речовинно входять в готову продукцію (наприклад, фарби в машинобудуванні); норми витрати допоміжних матеріалів (наприклад, змащувальні масла, обтиральні матеріали); норми витрати допоміжних матеріалів на тару і упаковку; норми витрати палива та інших допоміжних матеріалів і т.д. За часом дії розрізняють річні (квартальні) і оперативно-технічні норми.
Річні норми відображають граничний витрата матеріальних ресурсів на одиницю продукції (або роботи) в середньому за рік. Річні норми витрати можуть включати квартальні. Такого роду поділ доцільно при встановленні норми витр...