ту або води, які передають тепло повітрю.  
 Мінімальна температура повітря протягом доби відзначається перед сходом сонця, а максимальна - в 13-15 ч. 
  Різниця між найбільшою і найменшою температурами повітря за добу називається добової амплітудою. Цей показник має також певне гігієнічне значення при характеристиці климатогеографических районів. Так, найбільша добова амплітуда температури повітря наголошується в глибині континентів (Наприклад, в пустелі - до 60 50 0С), найменша - у міру наближення до морів і океанів. Різниця між температурами повітря найтеплішого і самого холодного місяців року називається річною амплітудою. Для людини, що живе в помірних широтах, комфортною вважається температура повітря від 20 до 25 50 0С. b> 
  
  Вологість повітря  
  Джерелом освіти водяної пари, що визначають вологість атмосферного повітря, є річки, озера, моря й океани, а також почваі рослинний покрив. 
  Розрізняють вологість абсолютну (більш точно - пружність водяної пари), максимальну і відносну. 
  Пружність водяної пари в повітрі (е) - це вміст вологи, виражене в одиницях атмосферного тиску (кПа, мілібари, мм рт. ст.), абсолютна вологість (а) - концентрація водяної пари в повітрі (г/м 53 0). 
  Максимальна вологість (Е) - це пружність водяної пари в стані насичення ними повітря (КПа, мб, мм рт. Ст. Або г/м 53 0). Температура при якій водяні пари в повітрі досягають насичення, тобто вологість стає максимальною і починає конденсуватися, називається точкою роси. 
				
				
				
				
			  Відносна вологість (r) являє собою відношення фактичної пружності водяної пари в повітрі (або абсолютної вологості) до максимально можливої вЂ‹вЂ‹вологості повітря при даній температурі і виражається у відсотках: 
   r = e/E * 100% 
   Дефіцит насичення повітря вологою (d) - це різниця між максимальною вологістю (Е) і фактичної пружністю пари (е): 
   d = Е - е 
   Встановлено, що при температурах 18-20 5О 0 С і швидкості руху повітря 0,1-0,3 м/с найбільш оптимальною для організму людини є відносна вологість в діапазоні від 40 до 60%. При високих значеннях температури і відносної вологості утрудняється віддача тепла за рахунок випаровування, при цьому може наступити перегрівання організму, що супроводжується погіршенням самопочуття і зниженням працездатності. Поєднання високої температури повітря та низькій відносній вологості викликає сухість слизових оболонок і поява мікротріщин на шкірних покривах. Поєднання низької температури і високої вологості повітря викликає посилення тепловіддачі і тим самим сприяє розвитку переохолодження організму. Отже, високу вологість повітря при високих і низьких температурах слід розцінювати як несприятливих фактор навколишнього середовища, тому вона сприяє розвитку як переохолодження, так і перегрівання. 
   Рух повітря  
  Атмосферне повітря знаходиться в стані постійного руху. Причина цьо...