ть за загальне керівництво компанією, про те, що їм будуть зроблені заходи, спрямовані на те, щоб користувачі звітності не покладалися на аудиторський висновок при прийнятті рішень. Ці заходи будуть залежати від прав і обов'язків аудитора, а також від рекомендацій юристів аудитора. p align="justify"> Необхідність у перегляді бухгалтерської звітності та видачу нового аудиторського висновку може не виникнути, якщо наближається дата випуску бухгалтерської звітності за наступний період за умови, що в новій бухгалтерської звітності інформація буде розкрита належним чином.
У випадку якщо компанія приймає рішення про публічної емісії цінних паперів, аудитор повинен розглянути всі законодавчі та пов'язані з ними вимоги, пропоновані до аудитора у всіх юрисдикціях, в яких відбувається така емісія.
Так, від аудитора може знадобитися проведення додаткових аудиторських процедур за період до дати випуску остаточного документа про емісію цінних паперів. Такі процедури в більшості випадків будуть аналогічні процедурам, описаним вище в даній роботі, а також будуть включати вивчення проспекту емісії з метою оцінки відповідності які у ньому відомостей бухгалтерської інформації, до якої має відношення аудитор. p align="justify"> Таким чином, аудит подій після звітної дати є одним з елементів заключного етапу аудиту. У цьому етапі можна виділити три блоки. Перший блок являє собою підсумкові процедури, до яких відноситься аналіз пояснювальної записки, а також такі обов'язкові по федеральним стандартам процедури:
аудит афілійованих осіб;
аналіз подій після звітної дати;
допущення безперервності діяльності.
Аналіз питань, які розкривають порядок відображення подій після звітної дати в бухгалтерській звітності відповідно до МСФЗ, дозволяє зробити наступні висновки.
Події після звітної дати - це події як сприятливі, так і несприятливі, які мають місце в період між звітною датою і датою затвердження бухгалтерської звітності до випуску і або підтверджують існували на звітну дату умови, або свідчать про виниклі після звітної дати умовах діяльності компанії.
На відміну від традиційних об'єктів обліку, порядок відображення яких в обліку та звітності визначається принципами повноти, своєчасності та іншими, події після звітної дати несуть в собі і елемент суб'єктивізму, оскільки носять в деяких випадках оціночний характер.
Компанія не повинна коректувати активів і зобов'язань у звітності, якщо події після звітної дати не належать до умов, в яких організація вела свою діяльність за станом на звітну дату. Такі події розкриваються в поясненнях до бухгалтерської звітності. p align="justify"> Порівняльний аналіз основних положень МСФЗ 10 та Положення з бухгалтерського обліку "Події після звітної дати" ПБО 7/98 вказує на те, що основ...