ються магазини, спільні компанії, створені змішані торгово-промислові союзи. В результаті саме через цей ринок Іран реалізував у 1995/96 р. 12,4% свого не-нафтового експорту, в 1996/97 р. - 19%, в 1997/98 р. - 19,6%. Фінансова криза в Ірані в 1998/99 р. відразу ж позначився на скороченні як імпорту, так і експорту в країни регіону, проте навіть у цей період, коли президент ІРІ визнав, що економіка В«хвораВ», саме через країни ЦА та Закавказзя Іран отримав 12,6% валютних надходжень від ненафтового експорту. Говорячи про перспективи економічних зв'язків цих загалом-то однотипних за ресурсним характеристикам країн, можна в якості перспективних припустити ті, які пов'язані з постачаннями до Ірану м'ясопродуктів та зернових (з Казахстану), імпорт яких залишається для Ірану стабільним ось вже протягом останніх чотирьох десятиліть, експорт з Ірану металів, з виробництва яких Іран вийшов на 23-е місце в світі. p> Для Ірану у відносинах з країнами регіону торговельні зв'язки хоча поки і є переважаючими, починають поступатися економічним контактам, пов'язаним з транзитними поставками, і в перспективі не комерційний оборот, а сфера послуг може стати переважаючою. Діяльність Ірану зі створення єдиної залізничної мережі регіону, її модернізації, будівництва сучасних автодоріг, різних терміналів по периметру своїх кордонів, у тому числі на північних кордонах, введення в дію транспортного коридору В«Північ-ПівденьВ», створення вільних економічних та спеціальних зон на кордонах з Центральною Азією і Кавказом - Серахс, Ензелі, Ноушахр, а найближчим часом, ймовірно, в Астарі, - роблять особливо перспективним цей напрямок економічних зв'язків. Нехай повільно, але питання про участь Ірану в спільних проектах з виведення каспійських енергоресурсів, вирішується. Закінчено спорудження трубопроводу В«Нека-ТегеранВ», який може стати частиною системи заміщення поставок нафти. Пуск в 2002 р. газопроводу з Ірану в Туреччину змінює енергобаланс регіону, підсилює в ньому позиції Ірану, а головне, відкриває перспективи використання території Ірану для прокладки експортних трубопроводів. Знову відновилися переговори з гігантського газопроводу Іран-Пакистан-Індія загальною протяжністю 2600 км і вартістю в 4 млрд. дол Зацікавленість у завершенні будівництва 140 км газопроводу Іран-Вірменія потужністю 1 млн. куб. м і можливості прокачування через нього туркменського газу (При доведенні потужності до 5 млн. куб. М) висловила Польща 8 . p> Звичайно, проблема участі Ірану в нафтогазових проектах і його позиції в напрямках маршрутів виведення каспійської нафти на світові ринки дуже неоднозначна. Іран виступає за маршрути південного напрямку, що проходять по його території. Він висунув ідею використання В«swapВ»-угод заміщення. Вибір інших маршрутів Іран вважає результатом тиску, чиниться США. Однак очевидно, що як член ОПЕК Іран не зацікавлений ні в додаткові поставки нафти на світовий ринок, ні тим більше у виведенні каспійської нафти ...