ної кількості продукції, тим самим створюється можливість збільшити обсяг виробництва продукції.
За джерелами формування оборотні засоби поділяються на власні і позикові.
Власні оборотні кошти - це кошти, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів (прибуток і ін.) У процесі руху власні оборотні кошти можуть заміщатися коштами, які є, по суті, частиною власних, авансованими на оплату праці, але тимчасово вільними (у зв'язку з одноразових виплат по заробітній платі). Ці кошти називаються прирівняними до власних, або стійкими пасивами.
Позикові оборотні кошти - кредити банку, кредиторська заборгованість (комерційний кредит) і інші пасиви. Як відомо, ефективна робота підприємства - це досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах. Мінімізація витрат досягається в першу чергу оптимізацією структури джерел формування оборотних коштів, тобто розумним поєднанням власних і кредитних ресурсів.
Оборотні кошти підприємства постійно перебувають у русі, здійснюючи кругообіг. Зі сфери обігу вони переходять у сферу виробництва, а потім з неї - знову в сферу обігу і т.д. Кругообіг грошових коштів починається з моменту оплати підприємством матеріальних ресурсів та інших елементів, необхідних виробництва, і закінчується поверненням цих витрат у вигляді виручки від реалізації продукції. Потім грошові кошти знову використовуються для придбання матеріальних ресурсів та запуску їх у виробництво.
Час, протягом якого оборотні кошти роблять повний кругообіг, тобто проходять період виробництва і період обігу, називається періодом обороту оборотних коштів. Цей показник характеризує середню швидкість руху коштів на підприємстві. Він не збігається з фактичним терміном виробництва і реалізації певних видів продукції.
Управління оборотними коштами полягає у забезпеченні безперервності процесу виробництва і реалізації продукції з найменшим розміром оборотних коштів. Це означає, що оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі і в мінімальному, але достатньому обсязі. Оборотні кошти в кожен момент завжди одночасно знаходяться на всіх трьох стадіях кругообігу і виступають у вигляді грошових коштів, матеріалів, незавершеного виробництва та готових виробів.
Правильне визначення потреби в оборотних коштах має особливе значення для ефективної роботи підприємства. Процес розробки економічно обгрунтованих величин оборотних коштів, необхідних для організації нормальної роботи, називається нормуванням оборотних коштів. Таким чином, нормування оборотних коштів полягає в визначенні сум оборотних коштів, необхідних для утворення постійних мінімальних і в той же час достатніх запасів матеріальних цінностей, незнижуваних залишків незавершеного виробництва та інших оборотних коштів. Нормування оборотних коштів сприяє виявленню внутрішніх резервів, скорочення тривалості виробничого циклу, прискоренн...