Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Ліберальні і консервативні тенденції у суспільному житті Росії в I половині XIX століття

Реферат Ліберальні і консервативні тенденції у суспільному житті Росії в I половині XIX століття





дзвичайною швидкістю: він початий був у Наприкінці 1808 року і в жовтні 1809 вже лежав готовий на столі імператора. До кінця 1809 Сперанський за дорученням імператора, з його відома і схвалення підготував план державних перетворень. План реформ був представлений у вигляді великого документа, який носив назву В«Вступ до укладенню державних законівВ».

Необхідність перетворень Сперанський обгрунтовував потребою вирішити протиріччя між рівнем соціального та економічного розвитку Росії і застарілої самодержавної формою правління. Необхідно В«наділитиВ» самодержавство конституцією, здійснити поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову і приступити до поетапної скасування кріпосного права. Виходячи з того, що Росія йде по тому ж шляху, що і Західна Європа, Сперанський фактично пропонував реформувати російську державність на європейських засадах.

За проектом Сперанського принцип поділу влади повинен був стати основою державного устрою Росії. Для здійснення законодавчої влади передбачалося створити Державну думу, виконавчу владу зосередити в міністерствах, а найвищим органом судової влади зробити Сенат. p align="justify"> Державна дума обмежувала самодержавну владу, так як жоден закон не міг бути виданий без її схвалення. Вона повністю контролювала діяльність міністрів, могла робити подання верховної влади про порушення основних законів. Крім Державної думи обиралися волосні, окружні і губернські думи. За імператором залишалося право розпустити Думу і призначити нові вибори. Губернські думи обирали вищу судову інстанцію - Сенат. Вершиною державної системи, сполучною ланкою між імператором і законодавчої, судової та виконавчої владою мав стати Державна рада - дорадчий орган при государі. Члени Ради призначалися імператором, крім того, до нього входили міністри та інші вищі посадові особи. Імператор зберігав всю повноту виконавчої влади, володів винятковим правом законодавчої ініціативи, стверджував нові закони, наглядав за їх виконанням у судочинстві. p align="justify"> Все населення Росії, за планом М, М. Сперанського, поділялося на три стани: дворянство, В«середній станВ» (купці, міщани, державні селяни) і В«народ робочийВ» (кріпосні селяни, робітники, прислуга). Усі стану отримували цивільні права, a два перших - права політичні. З стану В«народу робітникаВ» можна було перейти в В«середній станВ», придбавши нерухомість. p align="justify"> Сперанський пропонував здійснити реформу у кілька етапів, не оголошував відразу про кінцеві цілі перетворень, і завершити її до 1811

Підготовка до проведення реформ почалася в 1809 р. з видання указів, за якими, по-перше, припинялася практика прирівнювання придворних, звань до цивільних чинів, по-друге, встановлювалися правила виробництва в чини з цивільної службі , і вводився освітній ценз для чиновників. Ця заходи повинні були впорядкувати роботу державного ап...


Назад | сторінка 5 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Державна влада: взаємини законодавчої, виконавчої та судової влади
  • Реферат на тему: М.М. Сперанський і його програма перетворень в Росії
  • Реферат на тему: Сутність і значення виконавчої влади в системі державної влади
  • Реферат на тему: Компетенція парламенту Російської Федерації. Органи законодавчої та викона ...
  • Реферат на тему: Принцип поділу влади в організації та функціонуванні державної влади