мі. p> Що стосується електоральної поведінки, то було встановлено наступне. Стабільна частка беруть участь у голосуванні по різних країнах світу за період 1950-1990 рр.. відповідає так званій системі подвійного квадрата, яка являє собою систему гармонійних пропорцій. Також було встановлено, що з плином часу соціальна селекція за різними показниками, наприклад електоральному поведінці, вибування респондентів у панельних дослідженнях і т.д. йде через значення системи подвійного квадрата до золотого перетину.
Закінчуючи розгляд фундаментальних властивостей соціальної системи доводиться констатувати, що до цих пір немає обгрунтованого і повного їх переліку і не вивчені кількісні зв'язки між ними. p> У результаті багато явищ, що відбуваються в соціальній системі, тюка слабо піддаються поясненню. Ось тільки один приклад. У 1988-1989 рр.. ми провели серію експериментів, в яких самі різні люди, як правило, розмір групи НЕ перевищував 20 осіб, передвіщали результати вже проведених масових опитувань громадської думки. Виявилося, що такий прогноз можливий з точністю до 5% не тільки по СРСР, а й що саме дивне, з такою ж точністю для США. Причому попереднє знання результатів масових опитувань було виключено і ці люди ніколи не були в США. Що це, ясновидіння окремих людей, наявність якого-небудь невідомого системного властивості, результат взаємодії вже відомих властивостей соціальної системи, або якась інша причина? Цього ми поки не знаємо.
4. Взаємодія соціального та природного систем
Виходячи з принципу системності, соціальну систему можна розуміти як підсистему планетарної екосистеми, яка в свою чергу є підсистемою космосу. І ці підсистеми пов'язані прямими і зворотними зв'язками, мають спільні та специфічні закономірності. p> Даний принцип чітко проглядається в гіпотезі В«ГеяВ» Дж. Лавлока, згідно з якою типи зворотних зв'язків та інші контрольні механізми нашої планети настільки численні, динамічні і взаємопов'язані, що мабуть, виникли не випадково, а є проявом системної реакції живих організмів і їх середовища, діючих завжди разом, що в свою чергу, має на увазі існування свого роду мегаконтрольной планетарної екосистеми. Дана гіпотеза знаходить своє підтвердження в численних емпіричних результатах, отриманих в рамках соціальної екології та соціобіології.
Значно менш розробленою є проблема впливу Космосу на соціальну систему. У цій галузі досліджень найбільш вивченим є вплив Сонця. Так, наприклад, ще Л.Чіжевскій встановив, що інтенсивність історичних подій пов'язана з 11-річними підйомами сонячної активності.
У Нині відомо, що найбільше обдарованих людей народжується при помірної сонячної активності, а в періоди спалахів хромосфер зростає кількість самогубств, дорожньо-транспортних пригод та виробничих травм. p> Сонячна активність опосередковано впливає на соціальну систему через зміни магнітного поля Землі і клімату. Так поряд з широко відомими сезонними ...