імат, гідрологію, відкладення, палеозоологію, зоологію і археологію, режим карстових вод району Червоної печери, водний баланс і хімічну денудацію в цьому регіоні, час закладення та історію розвитку, наукове і практичне значення цієї унікальної печерної системи.
Для Кримського півострова завжди були і залишаються актуальними сейсмологічні дослідження. У 1999 році вийшов у світ В«Сейсмологічний БюлетеньВ», присвячений підсумкам новітніх досліджень і оцінки сейсмічної небезпеки і прогнозу землетрусів у Криму. Л.С. Борисенко, Б.Г.Пустовітенко, В. Н. Дублянський, Б.А. Вахрушев, А.А. Клюкин, Ал.В.Ена, М.А. Кітін, Г.Н. Бугаєвський та інші геологи, географи на сторінках В«БюлетеняВ» особливу увагу звертають на новітні (четвертинні) сейсмодіслокаціі і необхідність обліку палеосейсмічності Криму для оцінки і прогнозування землетрусів на півострові. p align="justify"> У 2005 році вчені Національної Академії наук України-інститут геофізики і його Кримський відділ, Міністерство освіти і науки України і Таврійський національний університет провели у зв'язку з 100-річчям І.І. Попова пам'ятну наукову конференцію і видали книгу В«Інокентій Іванович Попов - талановитий організатор науки XX століттяВ». Крім спогадів про вченого, в ній висвітлені підсумки вивчення геолого-сейсмологічних умов Кримського півострова за період з часу відомого кримського землетрусу 1927 р., показано шляхи подальших досліджень сейсмосостоянія літогенної основи півострова (авторський колектив: Ю.М. Вольфман, Б.Г. Пустовіта -ко, Н.В. Кондорскій, О.Е. Старовойт, І.В. Горбунова, В.Г. Єна, С.А. Капитанова, В.Є. Кульчицький, А.Г. Кам'янобрідський, П.Д. Підгородецький та ін)
Нові дані з досліджень Б.Г. Пустовитенко (2006) змусили фахівців-сейсмологів переглянути свої погляди на прогноз розвитку екстремальних подій в земній корі Кримського регіону. Підвищено точність прогнозування сейсмічної небезпеки в межах Кримського півострова. Нові напрацювання в геології і геофізики допомогли вченим в чому по-новому оцінити просторове розміщення палеоссйсмодіслокацій, виявити найбільш активні сейсмогснерірующіе структури і уточнити ступінь їх небезпеки. Площа сейсмонебезпечних зон у Криму при цьому збільшилася в 1,5 рази. У зоні підвищеного ризику тепер опинилися Євпаторія, Саки, смт Нижньогірський, Сімферополь, Зуя: раніше всі вони ставилися до 6-бальній зоні, тепер опинилися в 7-бальною. Суттєво змінилася оцінка сейсмічної небезпеки Керченського півострова - до 9 балів. Севастополь і Феодосія на новій карті ЗСР-98 (загального сейсмічного районування 1998 р.) потрапили в 7-8-бальну зону, а весь Південний берег Криму - в 9-бальну. Нові погляди сейсмологів позначаться на обмеженні проектування і будівництва підприємств і споруд, небезпечних для екологічного благополуччя рекреаційного Криму. p align="justify"> Найбільш повна інформація про стародавні вулканічні масиві Карадаг і біотичних компонентах його природи наводиться в кол...