ермін В«достатність капіталуВ» відображає загальну оцінку надійності банку, ступінь його схильності ризику. Основний 
 принцип достатності капіталу  полягає в тому, що розмір власного капіталу повинен відповідати розміру активів з урахуванням ступеня їх ризику. Комерційні банки завжди враховують у своїй роботі, що надмірна В«КапіталізаціяВ» банку, випуск зайвої кількості акцій порівняно з оптимальною потребою у власних коштах, не є благом. Вона негативно впливає на результати діяльності банку. Мобілізація грошових ресурсів шляхом випуску акцій є дорогим і часто небажаним для банку способом фінансування порівняно з залученням сторонніх коштів. Тому керівники банків, з одного боку, і органи нагляду за банками, з іншого, прагнуть знайти оптимальне співвідношення між величиною капіталу та іншими параметрами діяльності комерційного банку.  
 Занижена частка капіталу в ресурсах банку піддається критиці. Йдеться про нерозмірної відповідальності банку і його вкладників (або держави при системі страхування депозитів). Міра відповідальності банку обмежується його капіталом, а вкладники та інші кредитори ризикують значно більшим обсягом коштів, довірених банку. 
  Зобов'язання кредитних установ мають наступну структуру: 
 
  Зобов'язання  
  Залучені ресурси:  
  Позикові ресурси:  
 Депозити до запитання 
 Кредити центрального банку 
 Строкові депозити 
				
				
				
				
			
 Кредити комерційних банків 
 Овердрафт 
 Емітовані боргові зобов'язання: облігації, векселі, депозитні і ощадні сертифікати 
Залучені кошти комерційного банку
 З розвитком ринкових відносин структура залучених ресурсів зазнала суттєвих змін, що обумовлено появою нових, нетрадиційних для старої банківської системи способів акумуляції тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб. 
  У світовій банківській практиці всі залучені ресурси за способом їх акумуляції групуються наступним чином: 
  В· депозити; 
  В· недепозитні залучені кошти. 
  Основну частину залучених ресурсів комерційних банків становлять  депозити , тобто грошові кошти, внесені в банк клієнтами на певні рахунки і використовуються ними в відповідно до режиму рахунку і банківським законодавством. 
   Позикові ресурси  (недепозитні залучені кошти) характеризують засоби, які банк отримує у вигляді позик або шляхом продажу власних боргових зобов'язань на грошовому ринку. Недепозитних джерела банківських ресурсів відрізняються від депозитів тим, що, по-перше, вони мають не персональний характер, тобто не асоціюються з конкретним клієнтом банку, ...