01,7'
хід 2
f? доп = 1 'В·? 5 = 0 Вє 02,2'
Всі нев'язності вважаємо допустимими тому вони задовольняють умові f? За дирекційного кутку початковій базисної лінії в кожному ході і по ув'язаної кутах обчислюємо кути дирекцій всіх сторін кожного ходу (з контролем по дирекційного кутку кінцевої боку кожного ходу) за формулою:
(15)
обчислені кути дирекцій заносимо в ВЛК.
Визначаємо збільшення координат за формулами:
, (16)
. (17)
Обчислюємо нев'язки в збільшеннях розімкнутих ходів по осях X і Y за формулами:
В В
де - практичні суми збільшень по осях координат;
- координати початкових і кінцевих вихідних пунктів теодолітних ходів.
Обчисливши нев'язки в збільшеннях розімкнутих ходів по осях X і Y, записуємо в таблицю 2 отримані дані.
У периметрі кожного ходу визначаємо абсолютні лінійні нев'язки за формулою:
В
Результати заносимо в таблицю 2:
Таблиця 2 - Нев'язки в збільшеннях розімкнутих ходів, абсолютні лінійні нев'язки в периметрі
№ хід fS1-0 ,040,350,352-0, 580,891,06
Відносні нев'язки вважаємо допустимими тому <1/2000 для ходів 1-го порядку і <1/1500 для ходу 2-го порядку. p> ув'язується збільшення координат, шляхом введення поправок. З формул (21) і (22) визначимо їх значення. br/>В В
де - довжина лінії ходу.
Розрахувавши поправки для кожного горизонтального прокладання, складаємо для них зведену таблицю:
Таблиця 3 - Значення поправок
Лінія Хід 12-3 +0,02-0,263-4 +0,02-0,32 Хід 25-6 +0,14 +0,216-7 +0 , 14 +0,227-8 +0,15 +0,238-1 +0,15 +0,23
Суми виправлених збільшень координат в розімкнутих ходах по кожній осі задовольняють умові:?? Хіспр = Хк - Хн;?? Yіспр = Yк - Yн. Виправлені прирости заносимо в ВЛК. За координатами початкових точок ходів і ув'язаної приращениям, обчислюємо координати всіх точок ходів за формулами:
Хпослед = Хпред +? Хіспр (23)
Yпослед = Yпред +? Yіспр. (24)
У результаті послідовного обчислення координат вершин розімкнутих ходів, були отримані відомі координати їх кінцевих точок. Координати всіх пунктів записуємо в ВВК на чому і завершується обробка відомостей обчислення координат розімкнутих ходів. br/>
2.2 ОБРОБКА діагональних ХОДУ НА ПРИКЛАДІ ОСНОВНОГО
Обчис...