">
2.2 Власність: економічний зміст та правові форми Довгий час власність як особливе суспільне відношення являлась безпосереднім предметом юриспруденції (насамперед цивільного права), проте, з подальшим розвитком суспільного виробництва власність стає поряд з юридичної також є визначальною економічною категорією. p align="justify"> Відносини власності в економічному сенсі - це відносини між людьми з приводу певних матеріальних благ, що виражаються в приналежності (присвоєної) цих благ одним особам і відчуженості їх від інших осіб. Власник володіє повним господарським пануванням над річчю, використовує її на свій розсуд і усуває від користування нею інших осіб (або допускає їх до використання речі, але теж на свій розсуд).
На відміну від економічної категорії власності юридичний аспект права власності не розкриває процесу створення об'єктів власності причин її концентрації в руках одних і відсутності у інших, тенденцій зміни цих процесів з розвитком виробництва, а тільки відображає економічні чи інші майнові відносини, що склалися в суспільстві. У юридичному сенсі право власності розглядається як сукупність правових норм, що закріплюють і регулюють відносини з приводу приналежності матеріальних благ.
Поняття права власності в об'єктивному сенсі - це сукупність цивільно-правових норм, регулюють і охороняють стан приналежності матеріальних благ конкретним особам (інститут права власності):
норми, що встановлюють приналежність речей певним особам;
норми, що визначають повноваження власника щодо використання належного йому майна;
норми, що встановлюють засоби зашиті прав власника;
У суб'єктивному сенсі право власності - міра можливої вЂ‹вЂ‹поведінки власника. Тому економічна поведінка окремих економічних агентів, їх інтереси в чому залежать від відносин власності, що розглядається як відношення між людьми з приводу привласнення благ (матеріальних і нематеріальних).
Зміст права власності передбачає, що власник володіє правом володіння, правом розпорядження і правом користування .
Право володіння - це можливість фактичного володіння річчю. Володіння, яке не має правової підстави, є незаконним.
Під правом розпорядження мається на увазі можливість визначення юридичної долі речі. Власник має право відчужувати своє майно у власність іншим особам, передавати їм, залишаючис...