аченого товару, яка полягала в тому, що в Японії була створена вертикально інтегрована і орієнтована на одну марку фотоплівки і фотопаперу система розподілу, яка функціонувала, на думку США, за допомогою стандартизації умов укладання контрактів, систематизації та введення обмежень маржі для виробників. Метою такої системи розподілу було витіснення більш якісних іноземних товарів з японського ринку. Зазначені заходи цілком могли бути кваліфіковані як "міра", якби США зуміли навести більш переконливі докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між застосуванням зазначеної системи розподілу і анулюванням або скороченням наданих їм системою ГАТТ переваг. p align="justify"> Зважаючи настільки широке визначення "заходи", не буде перебільшенням твердження, що практично будь-який випадок, який привів до дискримінації компаній держави-члена, може стати підставою для проведення консультацій і подальшої подачі скарги в Орган з вирішення спорів.
Створений у рамках СОТ Орган з вирішення спорів (ОРС СОТ) є одним з найбільш ефективних з коли-небудь існували механізмів врегулювання міждержавних суперечок. Порівнянними з ОРС СОТ органом міжнародного правосуддя є хіба що Європейський суд з прав людини. ОРС СОТ врегульовані численні торгові конфлікти, які потенційно могли призвести до затяжних торгових воєн. Однак роль ОРС не обмежується врегулюванням розбіжностей в загальноприйнятому, вузькому розумінні цього терміна. Зокрема, ОРС СОТ виконує наступні найважливіші, на наш погляд, функції. p align="justify"> По-перше, ОРС СОТ допомогою послідовного, передбачуваного вирішення спорів підтримує цілісність системи СОТ. Незважаючи на формальну відсутність в рамках системи СОТ правила stare decisis, на практиці багатьом з попередніх рішень de facto надається саме така юридична сила. У більшості звітів груп та Апеляційного органу можна знайти десятки посилань на попередні рішення. При цьому важливо відзначити, що велике значення мають не стільки висновки, що містяться в резолютивній частині рішення, скільки аргументація членів третейських груп і арбітрів. Тому не випадково, що апеляційні скарги часто подаються не відносно висновків третейських груп, зазначених у резолютивній частині рішення, а у зв'язку з незгодою з викладеною аргументацією. Це цілком з'ясовно, тому що саме аргументація з часом стає невід'ємною частиною права СОТ, оскільки в мотивувальній частині прийнятих рішень формуються концепції та доктрини, що забарвлюють раніше прийняті членами домовленості в абсолютно нові кольори. p align="justify"> друге, третейські групи і Апеляційний орган СОТ при відправленні міжнародного правосуддя вносять великий внесок у розвиток права СОТ, а нерідко і міжнародного публічного права. Члени третейських груп і арбітри Апеляційного органу не тільки застосовують чинне право СОТ. Своїми рішеннями вони уточнюють і розкривають зміст норм і принципів міжнародної торгівлі, пропонують нові концепції та доктрини, за допомогою ...