аходів в області адміністративної реформи та інформатизації. Це зумовило необхідність посилити увагу до теоретичних питань інформатизації, що виразилося в створенні спеціальної семінару з питань теорії інформаційного права. Об'єктивно виявляються, принаймні, два кардинальні напрямки. Одне пов'язане з регулюванням інноваційних процесів в ході адміністративної реформи на основі інформаційних технологій. При цьому повинні вирішуватися питання формування та визначення функціональних напрямів діяльності підрозділів федеральних і регіональних органів влади та місцевого самоврядування, відповідальних за проведення інноваційних процесів у своїй системі і за забезпечення інформаційної взаємодії з іншими органами публічної влади, з громадянами та юридичними особами. Це і є сфера ведення так званого електронного уряду, тобто організації інформаційного управління. Необхідно відразу зазначити, що цій стороні справи адміністративна реформа і всі її супроводжуючі документи належної уваги не приділили. p align="justify"> Другий напрямок зачіпає проблеми організації та правового регулювання самої сфери дії ІКТ, як складового сегмента економіки та управління країни. З урахуванням означених проблем фахівці Інституту держави і права запропонували для обговорення та реалізації три концептуально важливих напрямки роботи в галузі правового регулювання. Більш докладно про це сказано у вже опублікованої Концепції розвитку інформаційного законодавства. p align="justify"> В даний час сектором інформаційного права ІДП РАН відповідно до Розпорядження Уряду Російської Федерації від 27 вересня 2004 р. В«Про Концепцію використання інформаційних технологій у діяльності федеральних органів державної владиВ» підготовлено проект нової редакції Федерального закону В«Про інформації, інформатизації і захисту інформації В».
Він представлений до Комітету Державної Думи з інформаційної політики. Проект враховує рекомендації парламентських слухань В«Про формування законодавчої бази, що забезпечує випереджаючий розвиток галузі інформаційно-комунікаційних технологійВ», яке відбулося 1 березня 2005 р., і результати інших наукових і науково-практичних конференцій з теми. Враховуючи роль даного базового закону як системоутворюючого акту для розвитку нормативної основи інформатизації протягом останніх десяти років, проект зберігає назву і основні концептуально важливі позиції чинного закону. p align="justify"> Предметом його регулювання залишаються відносини у сфері формування і використання документованої інформації з урахуванням посилився значення електронних документів; не змінюються основні напрями регулювання, сформульовані в ст. 1 закону. p align="justify"> Розширення сфери дії закону коригується за рахунок зняття обмеження, яке міститься у п. 2 ст. 1 щодо абстрагування Закону від відносин у галузі авторських прав розробників інформаційних технологій та інформаційних систем. У цьому зв'язку по всьому тексту проекту проведена ідея комплек...