на життя працею, право на належні умови праці, на заробітну плату, що не нижчих від візначеної законом, на пенсії, Другие види СОЦІАЛЬНИХ виплат та ДОПОМОГА, что є Основним Джерелом Існування, що не нижчих від Прожитковий мінімуму, тощо - неприродне и відчужуванімі . О.Є. Мачульський, доказуючі тезу про ті, что право СОЦІАЛЬНОГО забезпечення є природнім и невід ємним правом людини, відзначає, что хочай держава (мова в даним випадка Йде про державу, яка прієдналася до міжнародно- правового акту в сфере СОЦІАЛЬНОГО забезпечення - О.П.) может позбавіті Частину населення Деяк основних прав и свобод, ці решение з Погляду міжнародного права будуть незаконними. І, у зв язку з ЦІМ, вона Робить Висновок про ті, что основні права и свободи людини, у тому чіслі й право на соціальне забезпечення, слід розглядаті як невід ємне, належноє шкірному, Незалежності від Волі конкретної держави. Аргументів на обгрунтування пріродності права на соціальне забезпечення О.Є. Мачульський НЕ наводити, а позбав констатує, что Природні права, Які відображають загальнолюдські цінності, у тому чіслі й право на соціальне забезпечення, утворюють фундамент для Формування ОСОБИСТОСТІ. Цю точку зору поділяє и Б.І. Сташків, Який відзначає, що В»право на соціальне забезпечення захи до природніх прав людини. Воно НЕ может буті відчужуване, відібране, обмеженності чг подароване ". Пізніше, в іншій работе, Б.І. Сташків уточнивши свою позіцію, відзначівші, что право на соціальне забезпечення в мінімальніх розмірах - це природньо право людини, а право на соціальне забезпечення, что виходе за Межі мінімальніх потреб людини - це позітівістське право. Таким чином, на мнение Б.І. Сташківа, "у праві СОЦІАЛЬНОГО забезпечення одночасно поєднані Природні Властивості, что НЕ залежався від їх Визнання державою, и елєменти, Які держава добровільна бере на себе".
Уявляється, что Прихильники Визнання соціально-економічних прав, у тому чіслі й права на соціальне забезпечення, природніми и невід ємнімі, найчастіше змішують Поняття природніх и невід ємніх прав людини. На наш погляд, делать це непріпустімо. Істотні Відмінності между правами Першого и іншого поколінь полягають у тому, что Громадянські и Політичні права "є фундаментом для Існування людини як Такої, розвітку его ОСОБИСТОСТІ", у зв язку з чім, "їх Визнання и забезпеченість є абсолютно необхіднімі для держави". Смороду "спрямовані на Визнання і захист цінності свободи помощью реалізації принципу формальної правової рівності", смороду "позатеріторіальні и позанаціональні". Соціально-економічні ж права залежався, у Першу Черга, від економічного та СОЦІАЛЬНОГО розвітку тієї чи Іншої держави. За суті, смороду поклікані Забезпечити людіні достатній рівень життя.
Природно, что громадянам...