Аяна до Річки Маї (системи ріки Лени) НЕ перевіщував 220 верст. За це БУВ нагородженна орденом Св. Анни 2-го ступеня, а 23 жовтня (4 листопада) цього ж року Василя Степановича справили в Капітани 2 рангу и призначен начальником Новозбудований військового и торговельного порту. p align="justify"> (15) квітня 1849 В.Завойко БУВ підвіщеній у Капітани 1 рангу.
.3 Військовий губернатор Камчатки
(22) листопаду 1849 генерал-губернатор Східного Сібіру М.М. Муравйов Підготував Подання на Завойко, а 15 (27) лютого 1850 Останній БУВ призначеня віконуючім обов'язки камчатського військового губернатора и командиром Петропавлівського порту на Камчатці. 22 лютого 1850 послідував указ про з'єднання в один загальний склад под Назв 46-го флотського екіпажу Охотської МАЙСТРОВА роти и Петропавлівської роті. Охотський штурманське училище такоже перевели в Петропавловськ, відтепер воно стало іменуватіся "Петропавловськ МОРСЬКИЙ училищем" і корістувалося незмінною підтрімкою з боці В.С. Завойко. З місцевіх ЗАСОБІВ В. Завойко організував будівництво шхуни "Анадир", ботів "алеути" і "Камчадал", 12-веслового катери [3, С.134]. p align="justify"> (17) серпня 1850 року сорокарічній Василь Степанович Завойко вступивши на посаду Першого губернатора Камчатки. Місто при ньом зросло: Якщо в Петропавлівському порту в 1848 году Було Всього 370 жітелів, то в 1854 году - Вже 1594, что проживали в 116 дерев'яних Будинком. За 1851-1854 роки в Петропавлівському порту Було зведам кілька десятків будівель різного призначення: склади, торгові лавки, казарма для нижчих чінів, флігеля для офіцерського складу, канцелярія, казначейство, Приватні будинки та Другие споруди. Все місто БУВ збудовані Виключно з дерева. Приватні будинки були кріті травою, а казенні - залізом. Булі реконструйовані портові споруди. p align="justify"> червня (5 липня) 1853 р. ВІН получил чин генерал-майора и ЗАТВЕРДЖЕНИЙ в займаній посаді губернатора Камчатської области. На посаді губернатора ВІН БУВ уявлень до новіх наплетеш - ордену Св. Георгія 4-го класу и Св. Анни 2-го ступеня "з імператорською короною", як Визнання его праць в освоєнні настількі віддаленого краю. Саме во время губернаторства В.С. Завойко проявивши свои найкращі якості як безстрашно воїн, як мудрий стратег и організатор. p align="justify"> листопаду 1855 за особливі заслуги Завойко нагороджується орденом Св. Володимира 2 ст. и орендах казенної земли в 6000 десятин Зі СПЛАТ за них в 37 років.
Во время Кримської Війни 1853-56 рр. - В.С. Завойко БУВ військовім губернатором Камчатки, командиром Петропавлівського військового порту - головної бази російського флоту на Тихому океані, а ще, як и герой Бородіна генерал Дмитро Неверовський, - уродженець Прохорівкі, ніні Полтавської области, розташованої біля Дніпра біля підніжжя канівської Чернечої гори. Тієї Прохорівкі, в якій Тарас Шевченко писав портрети подружжя Максімовічів, глава сімей...
