іонерних товариств, зажадали розробки методологічних основ аудиторської діяльності.
Першим ідеологом і теоретиком аудиту був англійський вчений Лоуренс Робер Діксі (1864-1932), який в 1882 р. чітко визначив аудит як роботу, пов'язану з підтвердженням правильності і об'єктивності бухгалтерського балансу на основі перевірки документів і інвентаризації цінностей. Разом з тим сучасники поставили під сумнів таку функцію аудиту, як інвентаризація. Так, наприклад, в одному з рішень суду записано: «... в обов'язки аудитора не входить проведення інвентаризації. Ніхто не стверджує зворотного. Аудитор повинен покладатися на інших осіб у питаннях, що стосуються товарних і інших запасів ». У вітчизняній практиці аудиту, на яке ще роблять свій вплив традиції відомчих ревізійних перевірок, у функціях аудитора передбачені й інвентаризації. Так, наприклад, у Тимчасових правилах аудиторської діяльності в Російській Федерації згадані і перевірки «наявності грошових сум, цінних паперів, матеріальних цінностей».
Л.Р. Діксі визначив наступні цілі аудиту:
w виявлення підробок;
w виявлення випадкових помилок;
w виявлення недоліків в організації обліку.
Надалі положення Р.Л. Діксі були розвинені в роботах А.Т.Ватсона, В.Ф. Фостера, І.Ф.Шера, Р. Годдарда. В результаті цих наукових пошуків сформувалася точка зору, що предметом аудиту є психологія осіб, зайнятих у господарстві. Годдард стверджував, що дев'ять десятих всіх розкрадань відбувається з вини бухгалтерів, а Ватсон виділив одинадцять найбільш типових порушень, що допускаються бухгалтерами:
? не доводиться цінності, в першу чергу грошові;
? документи оформляються не тим днем;
? штучно завищуються залишки за грошовими (каса) і матеріальних рахунках;
? завищуються підсумки платіжних відомостей;
? завищується зарплата «друзям» бухгалтера;
? виписуються гріш на підставних осіб («мертві душі»);
? завищуються ціни за змовою з постачальниками;
? фіктивне кредитування рахунку Каси чи відбиток фіктивної кредиторської заборгованості;
? оплата завищених комісійних та розподіл їх з одержувачем;
? підробка д?? Кументов (як правило, чеків);
? оплата кілька разів одного і того ж документа (або його різних примірників).
Цим переліком, звичайно ж, не вичерпується список комерційних
злочинів, але, тим не менш, він актуальний і сьогодні. Наука про аудит почалася з того моменту, коли Р.К.Маутц і Х.А.Шараф в 1961 р. сформулювали вісім постулатів аудиту:
1. Звітність повинна бути перевірена. Це означає, що аудитор не може дати висновку, якщо йому не були представлені всі витребувані документи, що відображають всі істотні аспекти діяльності організації.
2. Не слід припускати конфлікту між аудитором і адміністрацією. Це означає, що між адміністрацією господарюючого суб'єкта та аудитором повинен бути встановлений довірчий контакт, що передбачає взаємну підтримку і допомогу. Цей постулат багато в чому і визначає відмінність ревізії від аудиту.
3. Фіна...