е найчастіше негативні гетеростереотипи та етнічні упередження породжуються культурної замкнутістю етносів. Етнічні спільності з високим рівнем освіти більш схильні до етнокультурним контактам, особливо в діловій сфері.
Щодо традиційних норм поведінки в міжетнічних відносинах прийнято вважати, що традиції найчастіше визначають поводження людей у ??побуті, але насправді вони просто очевидніше проявляються на цьому рівні. Ендогамние шлюби переважають у всіх народів не тільки внаслідок можливості укладення однонаціональних шлюбів, але і завдяки установкам на такі шлюби. Однак традиційні норми впливають і на ділові, професійні відносини: вони позначаються у виборі ділових партнерів, проявляються в нормах спілкування в трудових колективах.
Сутність ситуаційного чинника полягає в тому, що збіг обставин в економічній, політичній і соціальній сферах впливає на сприйняття навколишнього оточення, посилюючи або послаблюючи міжетнічну солідарність та етнокультурні контакти.
Серед факторів, що впливають на розвиток етнічних процесів, слід зазначити різні ціннісні орієнтації та установки, які здатні зробити істотний вплив на взаємовідносини етносів як безпосередньо, так і шляхом впливу через соціально - економічний базис.
Впливає на розвиток міжетнічних контактів і близькість етносів у мовному та культурно-побутовому, а також релігійному відношенні. Зокрема представляється істотними підкреслити, що хоча така близькість сильно полегшує початкові процеси асиміляції, проте порівняно слабо позначається на їх завершальній стадії; українцям, які потрапили в російське середовище, звичайно, легше оволодіти російською мовою, ніж удмуртів, але це ще не означає, що трансформація етнічної самосвідомості в українців відбудеться значно швидше.
При?? Сем значенні власне етнічних факторів для міжетнічних контактів, зрозуміло, не можна не враховувати і соціально-економічні параметри взаємодіючих етносоціальних спільнот, які в кінцевому рахунку і зумовлюють ступінь подібності (відмінності) загальної спрямованості розвитку цих утворень. І засвоєння етносоціальних організмом «зовнішнього імпульсу» багато в чому залежить від ступеня відповідності цих імпульсів основним тенденціям його внутрішнього розвитку.
Важливе значення для взаємодії етносів має наявність або відсутність у них державності. Розвиток міжетнічних процесів в класових суспільствах багато в чому залежить від державно-політичної єдності взаємодіючих етносів та економічних зв'язків між ними. Разом з тим слід враховувати вплив на ці процеси правових та ідеологічних чинників. Так, у царській Росії політика гноблення корінного населення окраїнних південних і східних областей перешкоджала розгортанню там процесів національної консолідації, а тенденції в русифікації «інородців» і насаждавшаяся ідеологія етнічної та релігійної ворожнечі гальмували міжетнічні контакти, загострювали національні почуття. У Радянському Союзі твердження повної рівноправності всіх народів, широка пропаганда ідей інтернаціоналізму полегшували етнічні контакти.
Нарешті, політичні чинники міжетнічних відносин включають в себе принципи та форми державного устрою, характер політичного ладу, тип державної національної політики. Особливо важливим у цьому аспекті міжетнічних відносин є політика держави, що проводиться по відношенню до етнічних «меншин»...