ання, нормативів чисельності та норм виробництва продукції на працівника. [8]
Зниження норм виробітку (обслуговування виробництва) може проводитися для працівників, що прийшли на роботу у тваринництво після закінчення загальноосвітніх шкіл з виробничим навчанням, короткострокових курсів, профтехучилищ або пройшли навчання безпосередньо на виробництві. Зниження норм проводиться в перші три місяці з початку самостійної роботи не більше ніж на 40%, в наступні три місяці - не більше ніж на 20%. [8] Норми виробітку знижуються жінкам механізаторам, працюючим на тракторах, комбайнах і складних сільськогосподарських машинах, на 10% проти норм, що діють в даній організації. [8]
Норма виробництва продукції бригаді, ланці або окремому робітникові розробляється в організації у відповідності з конкретними умовами виробництва (технології виробництва, норми внесення добрив, сорти насіння, тип утримання тварин, рівень механізації праці тощо) з урахуванням рівня врожайності і продуктивності тварин, досягнутого за попередні 3-5 років, або з планових показників. [9]
Особливістю тарифікації в сільському господарстві є те, що окремим працівникам рослинництва, включаючи трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва, тарифні розряди, не присвоюються, а тарифікуються сільськогосподарські роботи залежно від їх складності та характеру праці. [8]
Тарифний фонд заробітної плати бригаді, ланці встановлюється за технологічною картою на врожайність, продуктивність, передбачені при розрахунку норми виробництва продукції. Розцінки за продукцію можуть встановлюватися на ряд років. У разі зміни технології виробництва, підвищення рівня механізації, впровадження більш врожайних сортів, поліпшення кормової бази, укомплектування стада більш продуктивною худобою, птицею, зміни умов оплати праці та інших показників розцінки повинні переглядатися у встановленому законодавством порядку.
Сезонність праці в сільському господарстві повністю подолати неможливо. Разом з тим багаторічний досвід роботи багатьох підприємств показує, що цілком реально звести її до мінімуму. Практика виробила різноманітні шляхи пом'якшення сезонності, серед яких можна виділити наступні:
? максимально можлива механізація найбільш трудомістких виробничих процесів і використання високопродуктивної техніки в напружені періоди;
? поєднання в господарстві культур і сортів з різними термінами проведення робіт, а також галузей, сприяють вирівнюванню витрат праці;
? розвиток підсобних промислів, що дозволяють зайняти працівників сільського господарства в зимовий період;
? організація переробки і тривалого зберігання сільськогосподарської продукції в місцях її виробництва, тобто розвиток агропромислової інтеграції.
Зменшення сезонності праці в сільському господарстві дозволяє при мінімальній кількості робочої сили виробляти більше продукції, тобто підвищувати ефективність виробництва в цілому [10].
Важливим напрямком поліпшення ситуації, що склалася в господарстві є пошук і залучення молодих і кваліфікованих фахівців. Крім того, особливу увагу господарству слід приділити проблемі ефективності використання трудових ресурсів, оскільки фонд робочого часу має тенденцію до скорочення.
В аг...
